Тексти
>
Жанри
>
Поезія
::
Тексти
>
Тематики
>
Гумор
Ода дивану
Хто любить в захваті стріляти по мішенях,
Кому подобається класти щось в кишеню,
Хто тихо любить бути президентом,
Хто — витворяти пензликом дива,
Хто попоїсти любить, та ще й так гарненько,
Хто дуже любить Україну-неньку,
Хто (із жінок) — худеньких, хто — повненьких,
А я люблю найбільше свій диван.
Яка незнана благодать, яка нірвана —
Ну просто так собі лежати на дивані,
Старенький він, або, точніш, бувалий,
Бо хто на ньому тільки не сидів.
А як скриплять — ніжніше всіх небесних музик —
Його пружини, як він легко грузне
В тумані мрій, як я — в обіймах музи
Під плин думок з невимовних ладів.
Щоб мій диван завжди в тумані плив чи росах,
Я прапор виберу під колір свого носа, —
Носовичок візь .....