Тексти
>
Жанри
>
Поезія
Мишача лірична
Сірими буднями дні летять,
В сірому кольорі все життя,
Що ж це за звір того кольору сірого,
Добрий, смішний, чи страшний, як тать.
Звіром цим з’їдено книг томи,
Де в чому він є такий, як ми, —
Не вийшов ростиком, із гострим хвостиком,
Звір цей малесенький зветься Миш.
Ох і нелегко цей хрест нести,
Тільки від них не почуєш ти
Слова манірного, жалібно-нірного,
Що досягнув, а чого не встиг.
Вихід із нірки є справжній шок,
Бо за плічми мишенят мішок.
Ти їх облиш, хоча в погляді мишачім
Страху не видно ні на вершок.
Сум не хвилює, ні поклик муз,
.....