Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: неділя, 27 вересня 2020 року
Тексти > Тематики > Публіцистика  ::  Тексти > Жанри > Стаття

Відозва ВАПЛІТЕ

Переглядів: 7034
Додано: 06.04.2011 Додав: 小説  текстів: 16336
Hi 0 Рекомендую 1 Відгуки 0
<
1
>
Микола Хвильовий

Відозва ВАПЛІТЕ
--------------------------------------

Відозва ВАПЛІТЕ
До робітників і революційних селян України
Слухайте відозву Вільної Академії Пролетарської Літератури

Друже!

У тебе є багато друзів серед інших шарів людности і навіть серед багатьох поетів. Це симпатичні люди, але здебільшого дуже наївні і уявляють тебе день і ніч із молотком і косою. Інші навіть думають, що ти спиш із трактором, а коли їм кажуть, що це дурниця — вони лаються словом: занепадники й богем'ярі.

Ці лайки здебільшого падають на голови письменників Вільної Академії Пролетарської Літератури, а коротко — "Вапліте". Але за що? — За те, що вони висміюють таких "золотих оптимістів" і гадають, що ти така ж людина, як і всі, з руками, ногами, головою і ротом, яким ти жуєш свій хліб і п'єш свою пляшку пива — одним словом, гадають, що як розумна людина, ти любиш правдиве слово і не читаєш дурниць, де між чотирма римами сказано, що ти святий і тебе давно слід поставити під скло на божниці.

Ми вже два роки б'ємося з такою халтурою і вживаємо всіх сил, щоб дати для цього путящу книжку, де б не пахло ладаном, ні словоблудієм і де б ти міг знайти багато цікавих для себе речей.

Почитавши ці рядки, ти, звичайно, не повіриш нам і скажеш: ви видаєте векселі, а де ваша ґарантія? Тоді ми кажемо: хіба тобі невідомо, що Вапліте завжди чесно і акуратно виплачувало свої векселі? Ти людина культурна, і невже ти ніколи не чув про поета, якого, крім руської, перекладають на польську, французьку, чеську, єврейську і німецьку мови. Невже ти ніколи не чув про Павла Тичину, що цей автор всесоюзного і європейського маштабу є членом Вапліте і творець тих пісень, що їх щоразу співає гордість нашої Республіки капеля "Думка"?

Ти справедливо скажеш на це: одна ластівка ще не робить весни; але ж з свого боку ми теж справедливо відзначимо, що: хіба це не ти, друже, з таким захопленням біг до театру, де йдуть — "97", "Любов і дим", "Яблуневий полон", "Комуна в степах" — одним словом, хіба своїми оплесками ти не вітаєш т. т. М. Куліша і І. Дніпровського, що є членами Вапліте? Ти завжди з зацікавленням стежиш за оголошеннями театрів — і напевно з жагою чекаєш побачити нову п'єсу автора "97" т. Куліша — "Народний Малахій". Так, вона швидко піде в Харківському Держтеатрі "Березіль" і одночасно буде друкуватися, у журналі Вільної Академії Пролетарської Літератури — "Вапліте", де разом з нею ти можеш почитати прекрасний новий роман "Вальдшнепи" Миколи Хвильового, якого ти вже давно знаєш і любиш.

— І це все? — запитаєш ти.

— О, зовсім не все: коли ти хочеш і маєш час і охоту, ми можемо порадити тобі зайти в кіно, коли там буде демонструватися картина "Звенигора" і, ми певні, ти переконаєшся, що це перший радянський революційний фільм, де тебе і діло рук твоїх показано не в сахариновій юшці — а таким як ти єсть і таким як є — знаряддя і наслідки твоєї праці.

Але коли б ми почали перераховувати все, що створили за ці два роки наші молоді друзі — ми б скоро не закінчили. Ми лише хочемо тобі нагадати, що картину "Звенигора" ставив молодий, але найкращий український режисер О. Довженко (з яким ти вже мабуть знайомий з його прекрасних рисунків у пресі за підписами Сашко), і епопею горожанської війни, відзначену кращою премією на конкурсі, дав тобі Петро Панч — що обоє є члени Вільної Академії Пролетарської Літератури і співробітники журналу "Вапліте", якого ти на жаль, мало читаєш, бо тобі про нього в наших дзетах так багато неприємного наговорили тов. Коряк у Харкові і Коваленко у Києві.

Вони тобі увесь час товкли, що Вапліте якісь міщани фашисти і ледве не контрреволюціонери. Але чи можна кращого чекати від них? Зле не це. Зле те, що то сам не поцікавився взяти до рук і перевірити на свій власний розум: що пишуть члени Вапліте у своїх книжках. Ти повинен виправити цю помилку. Як культурна людина, ти повинен стежити за молодим революційним мистецтвом, а щоб бути в курсі справ, ти повинен читати журнал Вапліте, де, крім вищезазначених письменників, беруть участь найкращі спеціялісти в галузі кіна, архітектури, музики, малярства, графіки, а також публіцистики і критики.

Скільки коштує журнал Вапліте:

— Зовсім не дорого: на рік за 12 книжок — 8 карб., за 6 місяців 6 книжок — 4 карб., за 3 місяці 3 кн. — 2 карб. Наша адреса: Харків, Ст. Пасаж, № 28-29, Вапліте.

Тут же ти можеш придбати комплект (6 книг) Вапліте за 1927 рік, що буде коштувати 4 карбованці.

Коли цікавишся знати, що буде вміщено в журналі Вапліте протягом 1928 року — стеж за об'явами в газетах і журналах.

ВАПЛІТЕ

--------------
Примітка: Цей проект відозви чи "метелика", як написано чиєюсь рукою на ориґіналі, зберігся в паперах ВАПЛІТЕ в архіві Аркадія Любченка; публікується мабуть вперше. Судячи за — змістом, він написаний наприкінці 1927 р., тобто за яких два місяці до ліквідації ВАПЛІТЕ.

--- КІНЕЦЬ ---


 
Наші Друзі: Новини Львова