Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: вівторок, 12 листопада 2019 року
Тексти > Жанри > Поезія

Цавет Танем

Переглядів: 13512
Додано: 17.03.2006 Додав: Юлія  текстів: 1844
Hi 0 Рекомендую 1 Відгуки 0
Згоріли їхні селища, пропали їхні мули,
Бредуть, бредуть вигнанці в дорогу неблизьку,
Щоб мову свою рідну їх діти не забули,
їм літери виводять вірменки на піску.

А вітер, вітер, вітер!.. Який палючий вітер!..
Обвуглені обличчя січе, січе, січе!..
Лиш виведеш те слово із тої в ’язі літер,
а слово ж без коріння, покотиться, втече.

І десь, в якійсь пустелі, з’їдять його верблюди.
Забудуть його діти, і виростуть німі.
Бредуть, бредуть вигнанці...
бредуть бездомні люди...
Ні даху ж, ні притулку, – буквар їм на умі!

Згоріли їхні храми. Мужчини їхні вбиті.
Втонули їхні дзвони у озері Севан.
О, як їм далі жити? На тім кровопролитті
не місяць в небі сходить – турецький ятаган.

.....
 

Відгуки 0

Щоб лишити відгук авторизуйтесь: Ввійти Зареєструватися
 
 
Наші Друзі: Новини Львова