Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: неділя, 22 вересня 2019 року
Тексти > Жанри > Поезія  ::  Тексти > Тематики > Художня

Під ласкою то сонця, то зорі

Переглядів: 2634
Додано: 12.04.2012 Додав: Студент1  текстів: 725
Hi 0 Рекомендую 2 Відгуки 1
Сканував: Студент1 Джерело: Збірка "Не вистачає тиші для молитви" (2004)
* * *

Під ласкою то сонця, то зорі
серед природи днюю і ночую.
Жили в цих травах вічні дзвонарі.
Чому ж тепер я жодного не чую?
Присохлий розворушую чебрець,
до купки сіна припадаю вухом…
Чи не озветься коник-стрибунець?
Та звідти ані слуху, ані духу.
І в лісі тихо, наче хтось помер.
Стара сосна ось-ось сльозами бризне.
У кого допитатися тепер,
за ким оця печаль, по кому тризна?
Від дерева до дерева пройду,
почую, як нуртують важко соки.
Яку від мене криєте біду,
мої терплячі, мовчазні, високі?
Куди я повернулася, куди?
Як тут душі незатишно і терпко!
Невже калюжа затхлої води –
.....
 

Відгуки 1

Щоб лишити відгук авторизуйтесь: Ввійти Зареєструватися
 
 
  • 0 0
    як би ж то всі так трпетно любили природу...
Наші Друзі: Новини Львова