greta 14.04.2018 11:55:28
Вірш було надруковано в часописі "Нова зоря" у Польщі в 1921 році.
greta 13.04.2018 9:53:51
Латинський вираз "valle lacrimarum" краще перекласти "юдоль сліз". Латиняни - а вони такі! - любили патетику.
Студент1 09.04.2018 22:19:27
Гарно. Тыльки не віршІ, а вІрші...
Orysya 01.04.2018 1:09:34
(і ще закінчення)
Скажу вам, діти України,
Тим, хто вже б’ється до кінця:
Тарас чека на тих, хто йде в безсмертя.
Сира земля на тих, хто є вівця. "
Рустам Ташбаєв. 29 березня 2018 року.
Orysya 01.04.2018 1:09:02
(продовження, бо щось тут сьогодні самі ерорси
)
Боїшся смерті, мук, страждання?
Боїшся втратити комфорт?
Чи може своє срібло-злато,
Чи звичний для спини батог?
Чи є ще в твоїй крові крапля
Славновідомоі УПА?
Чи зберігаєш ти ту мужність
Що не зламала Колима?
Встань, обери безсмертя!
Візьми до рук Ареєв Меч!
Скинь псів смердючих з своєй спини!
Бо то є правєдная реч!
Orysya 01.04.2018 1:07:59
"Дитина Божа, українка -
сльозами твоїми волога ця земля.
Земля священна України,
тризубом затавровані серця.
Ти мусиш плакати від відчаю та болю. Від мук таких зневірилася геть.
Та годі, втішся - мати, сестро, жінка...
Бог вже готує для катів жорстоку смерть.
Дитина Божа, українець -
як можеш ти в цей час борні,
Коли і зрадник і чужинець
ґвалтують все, а ти німий.
Шукаєш все якись виправдань.
В рядок складаєш ти слова.
І вже відводиш вбік ти очі.
Як запізніле каяття.
greta 02.03.2018 14:22:23
На жаль, останнім часом не виходить у мене поставити на Укрцентрі новий твір. Отримую з сайту повідомлення - яке неможливо прочитати і зрозуміти, а на сайті з`являється лише назва вірша. Тому вимушена розмістити його у Відгуках.
Це вірш - про пам`ять, яка то вивіркою перебігає доріжку, то ящіркою перешмигає в кущі, а то звичайною чорною мухою залітає в кімнату; коли все-все тут, в еміграції, нагадує любе і дороге дитинство на Україні, де розкрилося поетове серце і розквітла в ньому любов.
greta 02.03.2018 14:07:01
І, поки варили чумацький куліш
І співали, як верби шумлять в кінці греблі,
Внизу зітхала глибока Синюха,
Коливаючи лоном своїм
Небо, повне сузірь,
І поснулі човни.
І розкривались серця, і навіть папороть розквітала
І той квіт
Був – любов.
... Ні, не можу заснути:
На столику диха
– чебрець.
Hanter, 20.УІІІ.1959
greta 02.03.2018 14:04:43
ЧЕБРЕЦЬ
Вивіркою перебіжиш доріжку,
Ящіркою – перешмигнеш в кущі,
А я все збіраю чебрець.
Джмелем – заплутаєшся у колись непокірній чуприні,
Осою сядеш – на руку.
А рука не чує, бо в ній
– чебрець!
Вчора ж,
Якось заздалегідь,
Влетіла в кімнату
– звичайною чорною мухою –
І всю ніч перешкоджала заснути.
А на столику дихав чебрець...
…І виворóжував – з пітьми літ –
Дідизну, степ, Синюху.
Пригадував: є там скеля,
що звалась колись "Макітра".
На ній молодим сміхом
дзвеніли гучні вечори
Tvoyamama 27.02.2018 11:11:39
Хуйня єбана єбав в рот цей вірш і цей перевот
Капитнан 18.02.2018 19:05:52
при4инна 11.02.2018 10:17:16
На стр. 5 починається "ВЕЛИКИЙ ЗАПОВІТ"
з якого СПРАВДІ варто стартувати знайомство ---
"Проживши тридцять літ і зим,
Ганьби і всіх понижень ситий,
Я став ні мудрим, ні дурним,
Хоч не одним був лихом битий..."
Студент1 31.01.2018 21:42:54
Переклад Віктора Бойка
Студент1 31.01.2018 21:41:48
Переклад Выктора Бойка
Александр 31 18.12.2017 18:09:49
Насіння овочів. насіння квітів. Інтернет-магазин насіння Зернятко
https://zernyatko.in.ua
ОнРА Матріон 09.12.2017 17:10:36
Не знаю, чому не бере ПДФ формат? - випали рисунки.
ОнРА Матріон 09.12.2017 16:55:12
Тільки тепер помітив, що з публікації випала частина тексту (від 4 до 8 запитань). Тому надолужую помилку - публікую окремо вставку під назвою "Азбука-Буквар:пропущене"
ОнРА Матріон 09.12.2017 13:46:24
Чомусь текст не розмістили, а тільки заголовок. Надсилаю текст на ел. адресу за персональним замовленням.
З повагою Орест Хмельовський.
ОнРА Матріон 09.12.2017 13:45:58
Чомусь текст не розмістили, а тільки заголовок. Надсилаю текст на ел. адресу за персональним замовленням.
З повагою Орест Хмельовський.
ОнРА Матріон 09.12.2017 13:45:30
Чомусь текст не розмістили, а тільки заголовок. Надсилаю текст на ел. адресу за персональним замовленням.
З повагою Орест Хмельовський.