Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: четвер, 24 вересня 2020 року
Тексти > Жанри > Поезія

Фауст Частина перша

Переглядів: 302941
Додано: 06.05.2009 Додав: greta  текстів: 95
Hi 0 Рекомендую 2 Відгуки 1
Сканував: greta Джерело: Київ, "Веселка", 2001
Вся в веселих, рухливих човнах.
Од берега, до краю повен,
Одчалює останній човен;
Навіть з далекої гори
Убрань мигочуть кольори...
А он – селян святкові зграї,
Тут люди раді, як у раї,
І скрізь один лунає крик:
Ось тут я справді чоловік!

В а г н е р

Шановний докторе, із вами
Приємно й корисно пройтись;
А сам би я не зміг гулять між му гирями,
Бо грубості я не виношу скрізь.
Цей крик і зик, скрипки, скраклі
Для мене зроду ненависні:
Так репетують, мов їх гонять духи злі,
І це в них гра, і це в них пісня!

С е л я н и
(танцюють і співають під липами)

Ой пастушок прибравсь в танок,
На жупанку – стрічок, квіток –
Як мак той, процвітає...
Під липою гульня вже йде,
І всі танцюють, аж гуде –
Гей, гоп! Гей, гуп!
Топо-топ! Тупу-туп!
Ще й скрипка витинає.

Ось пастушок прискорив крок,
Та шусть в гурток, та до дівок,
І вже одну штовхає...
Та обертається мерщій:
„Агій, дурний, який швидкий –
Гей, гоп! Гей, гуп!
Топо-топ! Тупу-туп!
Звичаю мов не знає!”

Та пастушок її в кружок,
Направо стриб, наліво скок –
Плахіття тільки має!
Розчервонілись – аж горять,
Втомились — сіли спочивать,
Гей, гоп! Гей, гуп!
Топо-топ! Тупу-туп!
Він дівку підмовляє.
„Ой пастушок, голубчичок!
Слова ж твої, як той медок,
А не зведеш, буває?”
А він її у гай веде,
З-під липи ж їм танець гуде –
Гей, гоп! Гей, гуп!
Топо-топ! Тупу-туп!
Ще й скрипка витинає...

С т а р и й с е л я н и н

А, пане докторе, гаразд,
Що й ви між нас у день оцей:
Такий учений чоловік,
А не цураєтесь людей!
За це ж найкращий кухоль вам,
Хоч покуштуйте наших вин,—
Пиття вам згагу прожене;
І, скільки в кухлі є краплин,
Бажаю я, щоб стільки днів
Вам Бог до віку приложив.

Ф а у с т

За ласку дяку віддаю
І за здоров'я ваше п’ю.

Народ обступає їх колом.

С т а р и й с е л я н и н

Еге ж, гаразд, що ви до нас
У цей веселий день прийшли;
Та ви і в інший, гірший час
До нас прихильними були.
Чимало є між нас таких,
Що ваш покійний панотець
Одзволив з пазурів чуми,
Поклавши пошесті кінець.
А ви, ще парубком, із ним
З села ходили до села
Між хворих, чумних мертвяків –
Не брала вас недуга зла.
Випробувань скінчився час:
Спасителя Спаситель спас.

У с і

Хай Бог пошле вам довгий вік,
Учений муж, наш рятівник!

Ф а у с т

Моліть Того, хто боре зле,
Спасати вчить, спасіння шле.

(Іде з Вагнером далі).

В а г н е р

Народна шана, о великий муже,
Тебе, напевне, схвилювала дуже.
Щасливий той, хто весь свій хист
Оберне на таку користь!
Показує на тебе батько сину,
Юрба навкруг хвилює без упину,
Застиг скрипаль і танцюрист.
Ти йдеш, і всі стоять рядами,
Шапкуючи, прохід дають:
Ще мить – і всі навколішки впадуть,
Немов перед священними дарами!
 
Наші Друзі: Новини Львова