Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: четвер, 24 вересня 2020 року
Тексти > Жанри > Поезія

Фауст Частина перша

Переглядів: 302923
Додано: 06.05.2009 Додав: greta  текстів: 95
Hi 0 Рекомендую 2 Відгуки 1
Сканував: greta Джерело: Київ, "Веселка", 2001
М е ф і с т о ф е л ь

Авжеж, це так, міркуючи сумлінно;
Та де понять не стане, неодмінно
Словами слід їх підмінять.
Словами спорять на всі теми,
Словами творять всі системи,
Словам тим віри всі діймають,
Із слова букв не викидають.

У ч е н ь

Пробачте, я вам відбираю час,
Розпитуючи без упину,
Та хтів би я почуть од вас
Ще кілька слів про медицину.
Три роки швидко промайнуть,
А ще ж яка далека путь!
Та вже як хто покаже пальцем,
То ніби охітніше йти.

М е ф і с т о ф е л ь
(до себе)

Ну, мабуть, годі сухот'и,
Явлюся знов, як чорт – зухвальцем.

(Вголос)

Дух медицини легко зрозуміть.
Великий і малий світ вивчити прийдеться,
А там – нехай усе ведеться,
Як Бог велить!
Тут нічого в премудрощах витать –
Не перевчиш усього і за вік;
Хто н'агоду зумів піймать,
То тільки й чоловік.
А ви збудовані як треба,
Та й смілість би у вас найшлась, –
І як повірите ви в себе,
То й інші теж повірять в вас.
Займіться, раджу вам, жінками:
В них охи й ахи цілий вік;
Тих самих лік
Всі потребують хворі дами;
Не надто грубо лиш зайдіть –
І всі до вас попали в сіть.
На титул ваш усі повірить ладні,
Що рівних вам у вмілості нема,
І мацайте собі усі красоти знадні,
Що інший жде роками задарма.
Щупніть їй пульсик, як годиться,
Метніть їй зір при тім палкий,
Візьміть за стан її стрункий –
Чи не тісна, мов, шнуровиця?

У ч е н ь

Оце воно! Тут видно, що і де.

М е ф і с т о ф е л ь

Теорія завжди, мій друже, сіра,
А древо жизні – золоте (7).

У ч е н ь

Немов крізь сон я слухаю все те.
За мудрі ради вам подяка щира;
Коли ж іще мене ви повчите?

М е ф і с т о ф е л ь

Я помогти готовий завше.

У ч е н ь

Я не піду од вас, не взявши
Хоч пари писаних рядків:
В альбом що-небудь я б просив.

М е ф і с т о ф е л ь

Гаразд!

(Пише й дає).

У ч е н ь
(читає)

Eritis sicut Deus, scientes bonum et malum (8).

(З пошаною закриває альбома,
вклоняється й виходить).

М е ф і с т о ф е л ь

Слухай цих слів та змії, тітки моєї, поради –
Будеш своїй богорівності
сам незабаром нерадий!

Ф а у с т
(увіходить)

Куди ж ми підемо?

М е ф і с т о ф е л ь

Побудемо, де слід:
Оглянем перш малий, за ним великий світ (9).
Побачиш, буде до любові
Тобі цей курс наук чудовий.

Ф а у с т

Задовга в мене борода,
І пустувать мені шкода.
Боюсь, що зробим кепську спробу,
Цей світ – не на мою подобу;
На людях нічусь я, малюсь,
Завжди соромлюсь і гублюсь.
 
Наші Друзі: Новини Львова