Український Центр
Ввійти
Зареєструватися
Головна
Література
Форум
Фотогалерея
Календар
Київ, Львів:
Берлін:
Лондон:
Торонто:
Чикаго:
Сідней:
::
неділя,
18
квітня
2021
року
Література
- Студент1
Всього текстів:
725
Артюр Рембо
Буфет
Відчуття (пер. В. Бойко)
Вороння (пер. В. Бойко)
Голова Фавна
Збентежені
Моє бурлакування
Покарання Тартюфа
Сон про зиму
Той, що спить у долині
Шукачки вошей
Вальтер Скотт
Співець
Василь Мисик
Деревце
Крапля
Крихта
Лісоруб
Осінь
Планета
Полин
Скарб
Стара-стара
Стежка
Трави
Віктор Бойко
La gumătatea drumului (На півдорозі)
Perpetuum mobile
Quo vadis, homine?
А вітри, - московські, невеселі
А де набратись хисту
А коли не можна гніватись
А кукурудзу звали Бондюель
А місяць скалиться лупато
А не просто так...
А ось вона - Макітерка
А про щастя марити не зайве
А струн в моїй гітарі тільки шість
А сьогодні апельсиново
А що вертеп - триповерхова скринька?
А я колискову згадаю
Абхазький сюжет
Автовокзальні прапори
Баба-шептуха в дитинстві мене рятувала
Базар. Погода - не як малося
Базаряни
Бариня
Без підстави цілування десь за тиждень до Купала
Беруся вірити прикметам
Бетонних кобзарів районного масштабу
Біль снігів
Боарікс
Буває день холодний восени
Будьте уважнішим на дорогах
Було тут тихо, як у вусі
Бур'яни європейські
В біленькій льолі бавиться дитя...
В бляшанках автівок під бухкання квадроколонок
В бляшанках автівок під бухканняі квадроколонок
В бору карельськім змок од крові мох
В гостях у вітра скоро сніг заляже
В дворі без мене трава, як в лузі
В Диканьці - там ніякі не дива
В дитинстві був занадто я вразливим
В дитинстві музики хотілось
В залі порожній знічев'я побринькує джаз
В Катрусинім садку зозуля закувала
В мене двері, що в когось ліжко
В мене подружка горлиця, зватиму Гуля
В одну лопату стежка у снігах
В очікуванні кращої пори
В Святошині безногий на візку
В системі відліку черемховій
В твоєму провулку зірок ліхтарі
В Тихій бухті, де криві маслини
В травні справи, в думці трави
Вагітна жінка у метро
Великдень
Вже й рік новий за два дні чи за три дні
Ви боляче вразили пучку
Ви не лякайтесь, що нас так мало у днях святкових
Вибачливість бузку, що над хвіртки й паркани
Вибирають цибулю
Виводять гуляти собаки
Вівторком (у відмінкові оруднім)
Відлига нарешті у рідному місті
Відпрапорилось червінню на площах
Відспівали в Різдво, відкупалися на Водохрестя
Відходить день багатоликий
Він гатив, мов кулаками
Віт шипшини, що літ похилих
Вітер змінного напрямку
Вітчизну приватизували
Вокзал як вокзал
Вона перед ним у калюжі танцює
Вона чи Лавра, чи фортеця й досі
Вохра гір, і птахи легкокрилі
Все навесні кудись летить, летить
Все починалось із струмка
Втікши від трибун і барикад
Вчорашній вітер затишку шука
Глибокі села в приспаних полях
Говорили класики марксизму
Голоси об стіни. Звідусіль відлуння
Горіхів двоє чи, може, пара - того не знаю
Готуюсь до зими, хоча ще тільки серпень
Два голоси сплітаються в акорди
Двох тіл летючість, сутінь березнева
Деревам холодно у січні
Держави ювілей - отож якраз
Державу правили
Дитсадок
Дитяча мова - суржик слобожанський
Дівча-билинка
Дім не з потреби, а з можливості...
Дні визначні для визначних подій
До Бога рушати щоб, сходинок досить
До супермаркету вояж
Добуванням вогню у сирому лісі
Донька млинчиків насклада
Допоки ще стоїть євро-паркан
Досвітні пси із гавканням на зорі
Досвітній народ, він чомусь мовчазливий і чорний
Дощ у четвер
Дощ, пустившись берега, гуляє собі накрапом
Дощем лякає хмара звично
Дух споришевий і полинний
Є місце святе, певно, в пам'яті в кожнім
Жалоби день і що не говори
Живуть собаки, із села завезені
Жити вік, мов складати каміння
Жінка самотня в засніженім скверику
Жінка, схожа на Джоконду, перейшла мені дорогу
Жінки, мов дзеркала, що їх проминув по черзі
Жовто за вікном, воно вже й к строці
Жуйте мівіну, шановний професоре, мовчки
З безалкогольним жую мівіну
З наївної юності рече обман
З проспекту блиснуть, як очі вовка, голодні фари
За вікном в холоди зацвіла абрикоса
За круглий стіл до гаранта покликачем Беркут
Завершується березня пора
Запахло сосняком
Заплакане лице
Засилля ірисів на вулиці
Здавалося б, осінь - у скверику тихо
Зимно в стайні
Зійшли сніги, неначе більма з віч
Зозуля заїкнеться
Зоопарки звірні, та не людні
Зсукали зашморг одному з тиранів
І він - не від неї. Й вона - не від нього
І врешті що? Лишиться тільки тло
І знову - пшик.
І кожна квіточка вразлива
І риболовля
І хата ветха, й дід кульгавий
І хто ми, й звідки - німці нас учили
Іду собі. Іду такий, як сніг
Із віком не лади
Інтерв'ю в День Перемоги
Інтернет. У вікіпедій змісті
Казочка під новорічну йолку
Каштан п'ятипалий вже вимер, вже вимер
Квітка під жіночою рукою
Квітники за двором від останніх морозів
Кінь у борозні ступав буланий
Кладки... Кладки... Через колишні ріки
Коли ніяк не можна зігріти душу
Коли тепло?
Комун будівники, церков руйнівники
Кота ганяла зграя псів
Котилося яблучко
Листівковий місяць і вранішня зірка
Листочків сім - шипшина - будуть ягоди
Листя в руки - нагорода
Лиш намети поміж наметами
Лиш холодна зимова постійність
Лишились Біблія і Ти
Лишитися б із тишею удвох
Лізерть
Ліпили з нас усе, що заманеться
Літо, 1953
Люблю, коли хочу, співати
Лягаймо під москву і звімось підмосков'ям...
Лягли сніги, світліше людству стало
Мабуть, догори ногами Конституція читалась
Малину із долонь чужих
Марґо
Мене бентежив купол шапіто
Мені потрібен місяць, що минув
Метелиця поторсає за плечі
Ми втрьох на городі: дві пташки і я
Ми навчились нарікати на негоду
Микита-гусятник у тихому дні - на врожай
Між ніччю та днем
Мої шевці, кухарки, свічкарі
Молись чи чайкою квили між хвиль
Молитва
Молоток ще звіва вітрець
Московські письмена. Сибір неісходимий...
Моя циганочка з виходом
На белебні у вітряному квітні
На білім січневому тлі ходить птах, як ніч
На вітрі майорять полотна кольорові
На Інститутській кулі вже не свищуть
На кисіль шкуру
На Козачій горі
На мертвих і живих не поділя
На пам'ять скаржитись дарма
На пральній машині розквітли герані
На скрипку жовтий лист і схожий і не схожий
На старій фотографії хата моя
На сусідськім городі
На сході стріляють недавно ще наші
На цвинтарі хрести, а чи птахи
На цвинтарі шукаю корінних...
Набрала в рот води китайська теракота
Нависає наді мною випускниці скороспілість
Над нами то попи, то лихварі
Над Україною небо чисте
Накричавшись, горлиця утікає з даху
Нап'юсь води, - росою вкритий кухлик
Народ - не той, що в мітлах і кочергах
Нарциси продають вже третій день
Нас тягнуть у пітьму, подалі від Європи
Наснилася війна... І скрізь ворожі лиця...
Нахмарило. На дощ. І небо у волошки
Нащо мені ваш поспіх, люди?
Не брови чорні й очі карі
Не все й не всім відомо, мабуть
Не запалено свіч новорічної ночі
Не кажіть, що у ложці мілко
Не світилося давно в сусіда
Не сплять готелів лейденські банки
Не штука збитись враз на манівці
Не Яків - я, ти - не Рахіль
Незрячі діти, мовби каченята
Немає білого наливу
Неначе буря налетіла
Непокинутий дім, незанедбаний сад
Непроданих зайців
Нестерпна спека тіла серед квітня
Ніяковію перед жебраками
Нумеровані дзеркала, і столи, і ліжка, й шафи
Обличчя і жести в холодних осінніх множинах
Облиште скрипаля, нехай він собі грає
Облягають сніги
Оборона
Обтупую зиму, а до весни два тижні
Од самотності ліків шукає душа
Один в АТО
Одлига в грудні, мов догана
Озвешся ти в морознім січні
Останній день серпневого тепла
Отам, на розі миру і війни
Очищаємо гору Козачу від скверни
Передзим'я
Пережиток часу - якщо цивільні
Перелицьовує мені
Перепливти ріку
Переселенці птахи - ув ірій
Петунії цвітуть, посаджені у травні
Пишу листа
Після шторму
Плачі кобзарські на Хрещатику
Повернуся із міста приморського
Подорожні
Подружжя бомжів чарочки опроста
Поетами назбирані пляшки
Показує годинник літній час
Поки що тут блокпостів немає
Поміж душами вічно то відстані мур, то час
Пора така надходить. Пам'ятати
Поступились місцем у метро
Похмурий день, похмура ніч
Презентація
Презумпція
При Лаврі
При парапеті, як завжди
Прибиральниця
Приходить день
Про гірлянди кислиць
Проз веселу хуртовину ця відлига, у сльозах вся
Проз веселу хуртовину ця відлига, у сльозах вся
Прорвало нагорі снігозатримні греблі
Пульсує, пульсує, пульсує
Пучечок холодної м'яти
Рефлексія
Ріжок далеких п'ятдесятих
Різними мовами ви мовчите
Ровесники мої, по склянці взявши в руки
Розвиднилось дуже рано
Розгул демократії нині в природі
Свідки
Серед шортів, пива, дощок з нардами
Сільська робота забарна
Сім днів не чути голосу твого
Сірко дістався Харкова, в Коломаку - Мазепа
Скажених псів жаліти довелось
Слобожанська моя чужина
Слушно радять щось придбати за готівку
Солодкий трепет відав Тютчев
Соняхи порушують кордон
Сонячного зайчика на стінах
Спішать зайняти постать до зорі
Спогад 1957 року
Старий турист у капцях човга
Старих листів торкатися боюсь
Створіння в інвалідному візку
Стежку в снігу прокидаю до хвіртки
Стелиться осінь колишня
Стробоскоп
Ступлю на теплий ґрунт з перону, а не з рампи
Сумуєш за волами та за ярмами
Сусідський пес погавкає... Знічев'я?
Сусідський пес угавкавсь, негодований
Та електричка, що в неї влізу
Та невже ж ми дальтоніки безнадійні
Так досить часом крихітки тепла
Так занегодилось - ворон не кряче
Так збиралися радіти, що нарешті
Так модно мати образ жебрака
Так на стовпі співає весело
Так планомірно здаємо міста
Так спиться після втомливого дня
Така буває тиша давучка
Такий вже неґречний цей крихітка Цахес
Там сьогодні війна. Так далеко до неї з канапи
Тамбовський вовк вважа когось за друга
Танцюють бомжі. Хоч немає свята
Твій усміх, що йому затісно в стінах
Твоє тепло бринить ліворуч в мене
Тебе я цілую
Тепло останнє вже облітає з дерев, і знову
Ти в мене в долі, і злій і добрій
Ти знову поза межами досяжності
Ти миєш посуд. А я наколочую чай
Ти прокидаєшся рано, поки всі сплять
Ти солодко мені продовжуєш боліти
Ті бажали тобі розлуки
То манна з неба, то батіг, то пряник
Той механізм творив якийсь годинникар
Той останній жебрак, що на паперті ветхого храму
Транзитне щастя для сільського мешканця
Троянського коня сідлати годі
У барі дим
У вікнах смеркне, стежка гукне надвір
У вічі холодить, і час рубати дрова
У дощах її стільки затишку!.. У снігах моїх тільки ожеледь?
У кожному з осінніх впалих яблук
У мисливця сильце і заряджена добре рушниця
У неділю прощенну почути, як голос жіночий
У погляді твоїм зелена туга
У прочинені двері липневої спеки смола
У псальмі жалобній доволі куплетів
У своїх справах
У Софії Київській
У щасливої мами щасливе дитя
Укотре пересілися морози
Умів би я по-вашому...
Усілась на пролісок рання бджола
Учора - порожньо
Фіалки розквітнуть, аби не журитись барвінку
Характерні риси нової ери
Хасиди - в Умані. Повсюди - Russian
Хвала китайцям - вдало так
Хіба тобі хочеться довгих, як ніч, листів?
Хлопчина й дощик
Хмари - коник і птиця ніби
Хмарки по небу вітер носить
Хоч довгенько запрягали, але ж так летілось тілу
Хроніку показують - що середньовіччя
Хтось хоче під Різдво статечно повінчатись
Цвіт сакури
Цей віщий сон при київськім столі
Циганські діти, ніби нічиї
Цілується білка із кимось у лісі
Цю річку звати Лопань од віків
Чапля кольору очерету наступної весни
Час пожуритися, й не зайве
Частіш на кладовище ходиш
Червоний літачок в промінні призахіднім
Червоні терористи сховалися в архівах...
Чи сподівання нині застаре
Чого від дня прийдешнього чекати?
Чому нам, смертним, віриться у Бога
Чорний Принц
Чорно-біла зима, ніби фільм чорно-білий
Чорно-білої масті, - крик об'яви ізрана
Шукаєш ровесників між молодих невтішно
Шукаю дровець, між вулиць блукаючи скверами
Щаслива мама із дитям
Щасливі коні, хвойні їжачки
Ще білий світ од літа не оговтавсь
Ще палітра дня така строката
Ще раз про знаки зодіаку
Що мрія угорі
Я в пам'яті своїй не омину
Я вдався в батька - люди кажуть
Я вже довідавсь
Я жив, пригадую, в Москві
Я з другого взводу, що першої роти
Я падав за дощем, а ти - за снігом
Я родом не з казки. А дурень чи ні
Я тоді поспішав, як перший
Яблучка із погреба - березень доп'яв-таки
Як вам спалось? День холодний. Сніг у травні
Як Місяць
Як потрібно мені з електрички тебе зустрічати
Як страшно, що тебе могло не бути
Яке життя, така і пісня
Ялинка вокзальна якраз там, де вихід з міста
Ялинка крижана в саду, де вир фонтана
Вільям Блейк
Древо трутизни
Сонях
Вільям Шекспір
130 сонет (переклад О. Тільної)
46 сонет
52 сонет
76 сонет
97 сонет
Монолог Гамлета
Джон Кітс
Ранкова зірка
Чому вночі сьогодні я сміявсь
Джон Мілтон
Травневим ранком
Джордж Байрон
Ми розлучились
Діна Мамедова
Вітер осінній холодом диха
Влетіла вітром у твоє волосся
Коли береш в свої долоні
Лист мерщій тіка від вітру
На асфальті калюжі веселі
Прилип до асфальту мій день, мов листочок
У СКОВОРОДИНІВЦІ
Чули, як мовчить мені тиша?
Я розмовляю з тобою, тишо
Едмунд Спенсер
AMORETTI (пер. В. Бойко)
На березі пишу її ім'я (пер. В. Бойко)
Сонет 26
Людмила Овдієнко
Був спершу дощ, холодний і тверезий
В моїх руках конверт, як сирота
Вже й подихом сполохати боюсь
Вже не писатиму листів
Відшаленіла березнева повінь
Всього занадто в нашому житті
Життя поверне
З тобою безсиле моє тричі кляте уміння
За дверима грудень, грудень
Іванці
Кажуть, щоб пізнати радість братства
Кислиця
Коні шукають пристанища
Ласкава прохолодна течія
Ледь жевріє (зате із дня у день!)
Мов не було ні річки, ні човна
Науявляла: рано повесні
Не до гурту, не до столу - до розлуки
Ну й весла мої весело гребуть
Отак писався лист тобі
Парадокс
Під ласкою то сонця, то зорі
Піднісши руку до чола
Побілила хату, а в ній не світлішає
Поставив у глечик милий
Потривожишся, що час біди не гоїть
Природа сильна
Притулить місяць до вікна крило
Прогуркотів мій потяг, пролетів
Розвиднилось-таки вікно моє
Сиджу край столу
Сичу, прикушуючи стогін
Сліпі дощі, неначе каяття
Спаде жара, і берег обезлюдніє
Спалила осінь по собі сліди
Сплети колиску моєму синові
Ти весь просвітлений, мов свято
То гранню, то місточком
Торкнусь востаннє до щоки щокою
У безмежжя своя межа
Ця ніч така глуха, така незряча
Час втече, не проси
Ще хтось був, окрім мене, у лісі цієї пори
Я - не троянда, я - гіркий полин
Я забула, що є Сула
Я іду несміливо, боязко
Я писала тобі, що хата моя під соломою
Ольга Тільна
Буду для тебе цвітом шипшини
Були тільки я і ти
В вересневій стиглій сині
Від інтернату до Інтернету
Готуюся до зустрічі з тобою
Два вогники від свічки при вікні
Дірки у тиші сміхом затули
І навіть коли помреш ти
Кружляє сніг
Люби мене, допоки я ще тут
Мене цей дощ
Ми прощались по-англійськи
Множиться безлад у геометричній прогресії
Мовчати в слухавку
Не впадаючи у патетику
Не небуття, не сумніви, не сум
Осінній сквер - відверто безборонний
Пересторога
Пресвітлий сум - не суєтна злоба
Стрімким потоком тікають тижні
Ти прийдеш в апогеї падолисту
Тобі насниться затишне тепло
У засніженому сквері
У холоду навчатися тепла
Уже й осінній перший дощ пішов
Уже сказали нам згори
Ховаюся під маскою мовчання
Цьогоріч зимове місто
Шукати відповіді в Бога
Що станеться завтра з нами
Я куплю тобі сорочку
Я собі не дозволю сліз
Я сьогодні - звалище непотребу
Павло Савченко
Біографія
Персі Біші Шеллі
Філософія кохання
Райнер Марія Рільке
Beguinage
А вечір стежки не шукає
А ти чужа, а ти бліда
Авісага
Авісага (Пер. В. Бойко)
Безумство - сторож
Бо є сади - створили королі
Бог у середньовіччі
Бува, під час вечері хтось стоїть
В її житті подій негусто
В краю низин чекання щире
В старім будинку
Венеція
Весна
Ветхий замок. Там ребрами
Вечір
Візьми їх тільки знову з міст провин
Вони - не ті. Вони - лиш не багаті
Все знову буде сильним і важливим
Гора
Дама на балконі
Дама перед дзеркалом
День задрімав поволі
Дитина
Дім злидаря, мов скриня в олтарі...
До тебе йшов би: від чужих порогів
До тебе сни мої кричать
Доросла
Дух ночі густо плине парком
Живу в столітті. Де? Наприкінці
Живуть там люди, білоквітні, бляклі
Жіноча доля
За Сміховом
За читанням
Забуття
Зі сторожової вежі
Із поезій 1895-1901 рр., що не ввійшли до збірок
Із поезій 1895-1901 рр., що не ввійшли до збірок
Із поезій 1895-1901 рр., що не ввійшли до збірок
Із поезій 1895-1901 рр., що не ввійшли до збірок
Іспанська танцівниця (пер. В. Бойко)
Казка про хмаринку
Карл ХІІ Шведський їздить верхи в Україні
Кафедральний собор
Коли помру, як бути мусиш?
Країна і народ
Куртизанка
Ледь чутні наспіви струмка
Листопадовий день
Ліжко
Люблю тебе стрічати в день я
Любляча
Майдан
Мене лякає слів людських мета... (пер. В. Бойко)
Мене на варті Твого світу
Міста великі - то неправда суща
Міста лише собі затято вірять
Могили гетер
На Малій Страні
Народна мелодія
Не вірю, щоб мізерна смерть ота...
Нічна картинка
Осінній день (переклад В. Бойка)
Осінь
Пантера (Пер. В. Бойко)
Парк узимку
Перед Різдвом
Побачення
Побачення
Побачення
Побачення
Побачення
Побачення
Побачення
Побачення
Побачення
Побачення
Побачення
Побачення
Побачення
Побачення
Побачення
Побачення
Побачення
Побачення
Побачення
Побачення
Побачення
Побачення
Побачення
Побачення
Побачення
Побачення
Побачення
Побачення
Побачення
Побачення
Побачення
Побачення
Побачення
Побачення
Побачення
Побачення
Побачення
Побачення
Побачення (Пер. В. Бойко)
Полудень
Про фонтани
Рідна пісня
Розлучання
Самотня хата на краю села
Світу подорожній
Сліпий
Слова нещасні, що живуть у злиднях
Смерть коханої
Сонети до Орфея
Спів жінок до поета
Споглядання
Стражденні бідняки твої одначе
Та, що видужує
Та, що втрачає зір
Та, що зів'яла
Такі вже тихі та на речі схожі
Ти, серце, мов покинута каплиця
Тоді я подивився на палаци
У залі
У лоні снігової ночі
У передмісті
У соборі
У сутінках у виноградних
Уночі
Хлопчик
Хоча на волю з себе рветься всяк
Це там рядок халуп, це звідтіля
Цей білий замок в самоті без дна
Чи знаєш, Боже, Ти про тих святих?
Чуже твої вуста шепочуть...
Ще на терасі день погожий
Я б троянд пурпурних мати
Я буду садом, при чиїй криниці
Я дивлюсь на море скель
Я маю гімни, в них мовчу я
Я сірим зболений відлунням
Я там - удома поміж днем і сном
Редьярд Кіплінг
Боги занехаяних істин
Циганський шлях
Якщо...(переклад О. Тільної)
Роберт Бернз
Червона троянда
Роберт Ґрейвс
Горизонт
З тобою рву назавжди!
Злий погляд
Зоряний покрив
Лише губами
Передчуття
Портрет
Розрізнені образи
Рубін та аметист
Стережіться, мадам!
Трилика
Яблука та вода
Тетяна Очеретянова
- Ох, бабцю, бабцю, сходинки ж брудні!
А темрява - неначе із кімнат
Було цю чергу обминути важко
Вареники зліплює бабця
Вже не бентежить серце, як раніш
Вздовж городу твого я висаджую квіти
Води не втримати у склянці
Все ж краще босоніж, як в драних шкарпетках
Груднева буденна доба
До зими догукаються чада
Дощить і дощить кожна хмарка
Є пам'ятник у тихих Деркачах
Є правда українська, є російська
Загублено чи вкрадено
Заключних струменів дрижання
Знов сиві заздрять кучугурам
Зціловуєш морозиво
І почались дощі, холодні, непотрібні
І я, Тарасе, в наймичках
Кажуть
Коли в Росію схочу, в рідний край
Коханням бавимося, наче дітлахи
Крізь пальці хвилі та хвилини
Лютує мороз і заліплює вікна
Мій січню крижаний
Мовчунка
На Масляну, у Прощену неділю
Нарешті вгніздився мій віршик під боком
Не вистачає фарб у жовтня
Ось і сільська дорога ґрунтова
Під нами вже немає дна
По Харкову шукаю кущ калини
Помовкувати іноді не гріх
Про трухляве та іржу
Продажний світ перетворивсь на темінь
Святкові березневі подарунки
Спізнилася вже на багато весен
Ти відкидаєш так само, як сніг
Ти квіти мої на своєму подвір'ї
То що, мій псе, нудьгуєш у вольєрі?
У самоті та ще й ночами
Уперше не знімається обручка
Ховає відстань Польову
Ця пізня осінь вже не за горою
Час співає нам пісню втішну
Чому все ж українською, отак?
Як довго не темнішає узимку
Як небо прояснене, проліски в лісі
Якою мовою
В'ячеслав Романовський
Діна Мамедова
Роберт Ґрейвс
Тетяна Очеретянова
Тетяна Шамрай
Наші Друзі:
Новини Львова
Український Центр - 2001-2011 ©
Контакт