Тексти
>
Жанри
>
Поезія
так упевнено маються крила у ворона
ГРИЦЬКО ЧУБАЙ
так упевнено маються крила у ворона
так тримається певно за гілля рука
цьому ж довгому дереву всохнуть від кореня
а найдовшому дереву всохнуть з вершка
цим квіткам облетіти цим метеликам вмерти
процесійно піти процесійно прийти
по червоній стерні на порожні мольберти
по розп'ятому небі в порожні світи
ну а їй що ж бо їй для непевного кроку
для короткого кроку од стіни до вікна
для найдовших годин для найдовшого року
для глибокого дна для найглибшого дна
їй це дивне це літнє заснуле кіно
де біжать дощові і ромашкові титри
де волосся її мов сумне знамено
шумить уночі на зеленому вітрі
.....