Москалі йдуть!
Джерело: http://www.ukrlit.vn.ua/lib/tarasuk/qm28y.html
МОСКАЛІ ЙДУТЬ!
Маркіян Адальбертович пробудився від нежданої тривоги. Злякано сів, звісивши з ліжка товсті, у голубих кальсонах, ноги. Важкий, збрезклий, важко дихав, водив по вікнах важким каламутним зі сну поглядом.
За сірими світанковими шибами коїлось щось страшне: Цісар, мов скажений, рвав горло й цепа, від чого той так брязкотів, ніби на подвір’я заїжджали танками. А може й заїжджали?! Час непевний, з тим вічним колотом у Верховній Раді... може усе статися! З глибини пам’яті вдарив, мов на сполох дитячий спомин: сірий світанок, шум-гам, брязкіт зброї, мама кидається до вікна, хапається за серце: “Пресвятая Діво! Німці! Під хатою!”
Маркіян Адальбертович теж вхопився за серце, що вже калатало та в скроні било, як той дзвін, засовав механічно ногам .....