Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: середа, 18 вересня 2019 року
Тексти > Жанри > Поезія

Повернення при місяці

Переглядів: 2126
Додано: 02.05.2011 Додав: 小説  текстів: 16336
Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 0
<
1
>
ПОВЕРНЕННЯ ПРИ МІСЯЦІ

При місячнім світлі розпрягши гнідого,
До ранку відпустить на випас коня.
І спрагу з цебра погамовує довго,
На небо погляне, де зір метушня.

До хати заходить. Знімає кашкета.
А після вечері тютюн дістає...
А потім неквапно встає з табурета,
Глядить на сімейство поснуле своє.

А потім лягає у ліжко рипливе
І руки складає на грудях тісні.
Та гавкне собака - і думка дітклива
Не дасть йому спати: \"Я вдома чи ні?\"

Це світиться так білина рушникова
Чи місячне світло - мов плин ручая?
Мовчання. Ніхто не відкаже півслова...
Вві сні лише стогне матуся моя.

Причулося їй, що вуздечка дзвеніла
І ніби хтось воду пролив із цебра.
Метнулася, боса, до вікон зраділо...
Стоїть і хустиною сльози втира.

При місяці срібні завмерли дерева.
Тривожно бринять електричні дроти.
І знов підступилася туга свинцева:
Бо скільки з останнього бою іти?

Чи довго їй очі свої видивляти?
Чом доля вдови - як трава-молочай?
І скільки самій і садити, й копати?
...Приходить у пам'ять з дитинства ратай,

Сівач і косар.. Невідступно приходить
У мамині сни... Кожна хата сумна,
Яку похоронка знайшла, і відтоді
Полеглих вертає часів крутизна
При місячнім світлі...



Переклад Анатолія Глущака

 
Наші Друзі: Новини Львова