Тексти
>
Тематики
>
Філософія
::
Тексти
>
Жанри
>
Поезія
Усміхнено вмирають скрипалі
Усміхнено вмирають скрипалі
Ховаючись у ноти, як у саван,
Лишаючи овації та славу
На змученій, приреченій землі.
Мелодії великі та малі
Летять, летять, мов лебеді, до раю!
А скрипалі вмирають та вмирають,
Помножуючи душі на нулі.
Не Сальвадори, й навіть не Далі,
Надалі відбиваючись від квітів,
Втрачаючи світи посеред світу,
Усміхнено вмирають скрипалі.
Життя їх дійсно, як сюрреалізм,
В кутку в плащах, немов незвані гості,
І кожен із тим самим парадоксом –
Усміхнено вмирають скрипалі!
Останній пройде перехожий. І
.....