Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: четвер, 23 травня 2019 року
Тексти > Жанри > Поезія

Колись

Переглядів: 2524
Додано: 19.06.2011 Додав: 小説  текстів: 16336
Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 0
КОЛИСЬ

Діти вміють швидко забувати
Всі тривоги свої й провини.
Ми ж дітьми не встигли побути.
Сорок третій. Війна. Руїни…
У крові вставали світанки,
Діти з куль робили намисто.
І чорніли згорілі танки
На майданах рідного міста.
Від дитинства лишилось мало:
Жах сліпий, життя у тривозі,
Сполотніле обличчя мами
І чужинець злий на дорозі.
І стирчить у спогадах цвяхом
Те, чого не забуду довіку:
Літаки ворожі над дахом,
Зла похмурість осліплених вікон;
На руїнах дощу сльозинки,
Почорнілі води Дніпрові
Та сповиті в туман сутінки,
.....
 

Відгуки 0

Щоб лишити відгук авторизуйтесь: Ввійти Зареєструватися
 
 
Наші Друзі: Новини Львова