Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: понеділок, 21 жовтня 2019 року

1956,2000 / Зі збірки «Елегії» :

Орфей

Переглядів: 2055
Додано: 22.07.2011 Додав: 小説  текстів: 16336
Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 0
ОРФЕЙ — III Елегія

Єдина, схилімся під стебла далій,
Щоб темна бронза твого волосся
Відрізнялася від рослинної зелені,
Щоб наші сльози злилися з їхніми, несолоними,
Щоб усе сповнилося, як останнє дрижання струни.
Вогненним листком виноградника
Впаду на твої вуста — пелюстки герані, розхилені вітром,
І вип’ю з них земну тяжінь своїм пісням,
Що дико блукають птахами бездомними простору.
Залиши знову пливучий час, хай спочине в округлості вечора,
В чашах лілей задумливих,
Бо тільки обранці творять в коханні правдиве, єдина.

— О, фіолетні смеркання над морем без тебе,
О, дикий клич мев, що роздер мою душу!
Вагітніє небо погідне, і сипляться зорі,
Непорушені горем, що забрало мій сп .....
 

Відгуки 0

Щоб лишити відгук авторизуйтесь: Ввійти Зареєструватися
 
 
Наші Друзі: Новини Львова