Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: середа, 28 жовтня 2020 року
Тексти > Жанри > Поезія

Ромео і Джульєтта

Переглядів: 123680
Додано: 08.06.2009 Додав: yasondinalt  текстів: 14
Hi 0 Рекомендую 1 Відгуки 0
Сканував: Aerius Джерело: ae-lib.org.ua
Йому в обличчя... Хто це?.. Граф Паріс!
Меркуціо то родич!.. Що казав
Дорогою слуга мій? Я не слухав,
Бо тяжко стиснула скорбота серце...
Здається, він казав, що граф Паріс
Мав із Джульєттою ось повінчатись...
Чи він казав, чи це мені приснилось?
Чи то, почувши про Джульєтту, я
Утратив розум - марити почав?
О, дай мені, дай руку, бо й тебе
Зі мною вписано в скорботну книгу
Лихої долі на одній сторінці!
Я покладу тебе в могилу пишну...
В могилу? Ні. О ні, юначе вбитий.
Таж тут моя Джульєтта спочиває;
її краса страшний, похмурий склеп
На променистий оберта палац.
Лежи тут, смерть,- тебе ховає мертвий!
(Кладе Парка в склеп)
Буває часто, люди перед смертю
Стають веселі! А в уяві свідків
Це "передсмертна блискавка остання".
Чи ж це "остання блискавка" й моя?
Моя любове! О моя дружино!
Смерть випила твого дихання мед,
Та не змогла твоєї вроди взяти.
Ти не подолана. Рум'янець твій
Ще на устах, на щоках пломеніє,
Ще смерті стяг блідий не тріпотить!
І ти, Тібальте, в савані кривавім?
Що міг би я для тебе більш зробити,
Ніж те, щоб ця ж таки рука, якою
Завчасно втято молодість твою,
Так само знищила й твого убивцю?
Прости мені, кузене! Ох, Джульєтто,
Чому і зараз ти така прекрасна?
Подумать можна, що безплотна смерть
У тебе закохалась, що якийсь
Кістяк огидний тут тебе замкнув,
У темнім склепі, для утіх любовних!
Боюсь за тебе й залишусь тому
З тобою тут. Ніколи я не вийду
З цього похмурого палацу ночі.
Тут, тут зостанусь я із робаками,
Служницями твоїми. О, тепер
Знайду я тут для себе вічний спокій
І скину гніт моїх зловісних зір
З замученої й стомленої плоті!
Милуйтесь, очі,- це в останній раз!
Ви, руки, пригорніть її востаннє!
А ви, уста мої, дихання брамо,
Скріпіть навік священним поцілунком
Довічну спілку зі скупою смертю!
Сюди, мій поводатарю гіркий!
Лихий стерничий, одчайдуху лютий,
Розбий об скелі мій нещасний човен!
За тебе п'ю, моя любов!
(П'є)
О чесний •
Аптекарю! Швидка твоя отрута...
Отак я з поцілунком умираю!..
(Падає)
З другого боку кладовища входить брат Лоренцо з ліхтарем, ломом і за-
ступом.
Брат Лор. Святий Франціску, поможи мені!
Вже стільки раз мої старечі ноги
Спіткнулись об могили цеї ночі...
Хто тут?
Балтазар
(виходячи наперед)
Це друг, який вас добре знає.
Брат Лор. Спаси вас боже! Друже мій, скажіть,
Що то за смолоскип, що марно світить
Для робаків та черепів безоких?
Здається, то у склепі Капулетті...
Балтазар Так, отче пресвятий, і там також
Господар мій, ваш друг.
Брат Лор. Який?
Балтазар Ромео.
Брат Лор. Він там давно?
Балтазар Вже, мабуть, з півгодини.
Брат Лор. Ходім зі мною в склеп.
Балтазар Не смію, отче.
Господар мій не знає, що я тут.
І він мені грозив страшною смертю,
Якщо за ним я стежити зостанусь.
Брат Лор. То залишайсь. Я сам піду. Боюсь...
Боюся, щоб не трапилось нещастя.
Балтазар Коли я тут під тисом спав, мені
Приснилось, що господар мій зітнувся
З якимсь синьйором і убив його.
Брат Лор.
(підходить до склепу)
Ромео! Боже мій! Чия це кров
Камінні східці склепу багрянить?
Хто кинув закривавлені ці шпаги
Тут, на порозі вічного спокою?..
(Входить до склепу)
Ромео! О, який блідий! Хто ще?..
Як? І Паріс?.. Увесь залитий кров'ю?..
Яка лиха година спричинилась
До цих фатальних і страшних подій?
Синьйора ворухнулись!
Джульєтта прокидається.
Джульєтта О мій отче!
Пораднику! А де мій чоловік?
Я знаю добре, де я маю бути;
І ось я тут. А де ж Ромео мій?
Шум за сценою.
Брат Лор. Я чую шум. Ходім з цього гнізда
Зарази, смерті і тяжкого сну.
Наш замір вища сила зруйнувала,
Не наша. Ми противитись не можем.
Ходім! Ходім! Джульєтто, поруч тебе
Лежить твій мертвий муж. Паріс також.
Тебе у монастир я прилаштую
Святих сестер. Ходім, не зволікай.
Нічого не розпитуй. Близько варта.
Біжім хутчій. Джульєтто, люба сестро!
Шум наближається.
Загаємось - ускочимо в біду.
 
Наші Друзі: Новини Львова