Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: середа, 28 жовтня 2020 року
Тексти > Жанри > Поезія

Ромео і Джульєтта

Переглядів: 123682
Додано: 08.06.2009 Додав: yasondinalt  текстів: 14
Hi 0 Рекомендую 1 Відгуки 0
Сканував: Aerius Джерело: ae-lib.org.ua
Брат Лср. Фатальний збіг! Я братством присягаюсь,
Той лист - то не дрібничка: зміст його
Аж надто був важливий, і затримка
Загрожує великою бідою.
Іди ж, мій брате, роздобудь мені
Залізний лом і принеси його
Скоріш до келії.
Брат Джов. Я зараз, брате.
(Виходить)
Брат Лор. Тепер я мушу сам іти у склей.
За три години має встать Джульєтта;
Вона мені ніколи не пробачить,
Що я не встиг Ромео сповістити.
Та знову в Мантую я напишу;
її ж у келії переховаю,
Аж доки сам Ромео не прибуде.
О бідний труп живий в притулку мертвих!
(Виходить)
СЦЕНА З
Кладовище. Склеп родини Капулетті.
Входять Паріс та його паж, який несе квіти і смолоскип.
Паріс Дай, хлопче, смолоскип і відійди.
Ні, погаси. Нехай мене не бачать.
Ляж там під тисами і, чуйним вухом
Припавши до землі, уважно слухай.
На кладовищі чутно кожний крок,
Земля-бо тут всередині порожня,
Покопана могилами й хистка,
Ледь ступить хто - відразу відгукнеться.
Як щось почуєш, свисни голосніше,
Я знатиму, що хтось іде до склепу.
Дай квіти. І роби, як я звелів.
Паж
(убік)
Як страшно тут самому серед мертвих!
Навколо домовини... Але зважусь.
(Відходить)
Паріс Я шлюбне ложе квітами укрию,
Солодка квітко! Постіль із граніту
Водою запашною я омию
Або сльозами окроплю ці плити.
И щоночі буду, вражений журбою,
Носити квіти й плакать над тобою!
Хлопець свище.
Знак подає слуга. Там хтось іде.
Чия нога ступає тут проклята
й перебива мені обряд любовний?
Із смолоскипом? Ніч, сховай мене!
(Ховається)
Входять Ромео й Балтазар зі смолоскипом, ломом, заступом тощо.
Ромео Дай заступа мені й залізний лом.
Візьми цього листа і завтра вранці
Віддай моєму батькові його.
Дай смолоскип. Гляди ж, під страхом смерті,
Що б не побачив ти і що б не чув,
До мене не підходь і не втручайся.
В це ложе смерті хочу я спуститись,
Щоб глянуть ще раз на мою дружину;
А головне - щоб зняти в неї з пальця
Коштовний перстень: перстень той потрібен
Мені задля важливої мети.
Тепер іди звідсіль. Але гляди,
Якщо насмілишся ти повернутись
І підглядать, що буду я робити,
Клянусь, я розірву тебе на шмаття
І члени всі твої розсію тут,
На цвинтарі голодному. Бо зараз
Ця ніч і замір мій - і дикі, й люті.
Вони лютіші, ніж голодний тигр,
Вони грізніші, ніж бурхливе,море...
Балтазар Я йду, синьйоре, й турбувать не стану.
Ромео І будеш другом. Ось, візьми собі.
Живи!.. Бувай щасливий і прощай!
Балтазар
(убік)
Я все ж сховаюся: мене лякає
Цей погляд дикий. Зло він замишляє.
(Відходить)
Ромео Огидна пащо! Ти, утробо смерті!
Пожерла щонайкращий дар землі!
Я щелепи гнилі твої розкрию.
(Розбиває двері до склепу)
І силою новий напхаю корм.
Паріс Як? Тут вигнанець той зарозумілий!
Отой Монтеккі, що убив кузена
Коханої моєї?.. Горе це,
Як думають, звело її в могилу.
Це він прийшов знущатися з мерців!
Схоплю його!
(Виходить наперед)
Спинись, Монтеккі! Стій!
Покинь ганебну і гидку роботу!
Невже й по смерті помста ще живе?!
Злочинцю підлий, мусиш ти скоритись.
Ходім, ти арештований і вмреш.
Ромео Авжеж, умру: того сюди й прийшов я.
Юначе добрий мій, о, не дратуй
Безумного, який удався в розпач.
Тікай, тікай звідсіль! Облиш мене...
Згадай хоч про померлих... Хай ця думка
Про долю їх злякає і тебе.
Благаю, не штовхай мене на гріх
Іще новий і не гніви даремно...
О, йди собі! Клянуся небом, я
Люблю тебе ще більше, ніж себе;
Таж зброю маю я лиш проти себе...
Тікай хутчій! Живи і пам'ятай:
Тебе безумний врятував. Прощай!
Паріс Я зневажаю всі твої закляття
Й беру тебе як підлого злочинця!
Ромео Примусить хочеш?.. Хлопче, стережись!
(Б'ються)
Паж О боже! Б'ються! Я покличу варту!
(Виходить)
Паріс
(падає)
О смерть моя!.. Як милосердий ти,
То поклади мене біля Джульетти...
(Вмирає)
Ромео Я обіцяю* слово честі. Гляну
Йому в обличчя... Хто це?.. Граф Паріс!
 
Наші Друзі: Новини Львова