Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: вівторок, 07 квітня 2020 року
Тексти > Жанри > Поезія

Ромео і Джульєтта

Переглядів: 116745
Додано: 08.06.2009 Додав: yasondinalt  текстів: 14
Hi 0 Рекомендую 1 Відгуки 0
Сканував: Aerius Джерело: ae-lib.org.ua
Росу блискучу множить він сльозами,
До хмар небесних хмари додає
Зітхань глибоких. А коли на сході
Встає над обрієм веселе сонце
І починає піднімать заслону
Аврориного ложа, раз у раз
Мій син сумний тікає від проміння
І замикається в своїх покоях;
Фіранками вигонить денне світло
І штучно створює цим темну ніч.
Похмурий, чорний сум біду віщує,
Як щось його завчасно не врятує.
Бенволіо Скажіть, в чім річ, мій благородний дядьку?
Монтеккі Не знаю: я цього не чув від нього.
Бенволіо Чи ви хоч намагались розпитати?
Монтеккі Не тільки я, але й найкращі друзі.
Та в почуттях він сам собі порадник,
А чи хороший, не скажу цього.
Він мовчазний і потайний безмірно,
Так неохоче розкриває серце,
Як брунька, що робак її гризе,
Коли вона іще не розгорнула
В повітрі ніжних пелюстків своїх,
Не віддала краси своєї сонцю.
Якби знайти причину тій печалі,
То швидко ми б і ліки підшукали.
Входить Ромео.
Бенволіо Ось він іде. Прошу вас, відійдіть.
Я розпитаю, все з'ясую вмить.
Монтеккі Так, розпитай! Ти зробиш добре діло...
Ходім, синьйоро. Ти ж розпитуй сміло.
Монтеккі й синьйора Монтеккі виходять.
Бенволіо Що ж, доброго вам ранку!
Ромео Рано ще?
Бенволіо На вежі вибило всього лиш дев'ять.
Ромео Як довго тягнуться години смутку!
Чи то не батько мій пішов звідсіль?
Бенволіо Так, він. Але скажи мені, що саме
Розтягує години для Ромео?
Ромео Те, що спроможне вкоротити їх.
Бенволіо Кохання?
Ромео Ні. його відсутність.
Бенволіо Що?
Невже любов?
Ромео Любов. Лиш безнадійна.
Бенволіо На жаль, кохання чарівне на вигляд,
Насправді ж - деспотичне і жорстоке.
Ромео На жаль, сліпе кохання манівцями
Веде примхливо і керує нами.
Де ми обідаємо?.. Що тут сталось?..
Хоча не говори: я чув усе.
Страшна ненависть, та любов страшніша.
З ненависті любов. О гнів кохання!
З нічого - все: і розквіт, і буяння.
О легкості тягар. Сенс пустоти.
Безформний хаос пречудових форм.
Свинцевий пух і полум'я холодне,
Цілюща слабість і блискучий дим...
Безсонний сон, єство, що не існує.
Не маю радості, а все ж люблю я...
Ти не смієшся?
Бенволіо Ні, я швидше плачу.
Ромео Чого, сердечний друже?
Бенволіо А того,
Що серце друга сум опанував.
Ромео Сумні всі ті, хто так, як я, кохав.
Мене гнітить моя тяжка печаль,
Твоя ж - удвоє збільшує мій жаль.
Ти співчуття до мене виявляєш,
І, мов ножем, мені ти серце краєш.
Любов - це дим, що в'ється від зітхання;
В очах коханців - це вогонь бажання.
Коли ж закохані в тривозі, в горі -
Сльозами можуть затопити й море.
Безумство мудре - ось що є любов.
Воно отруює й зціляє кров.
Прощай, кузене!
(Йде)
Бенволіо Стій! І я з тобою.
Не розлучайсь так холодно зі мною.
Ромео Я загубив себе... Мене немає...
Це не Ромео, ні, він десь блукає...
Бенволіо Отож скажи мені, кого ти любиш?
Ромео Сказать тобі зітханням?
Бенволіо Не зітханням,
Скажи серйозно, хто вона?
Ромео Це означає - хворого питати
Про заповіт, що може оживляти
Вмирущого... Кохаю жінку я.
Бенволіо Так я й гадав і влучив просто в око.
Ромео Стрілець меткий! Кохаю я красуню.
Бенволіо Як гарна ціль, то легше в неї й цілить.
Ромео Ти схибив і на цей раз не поцілив.
Бо не страшні їй Купідона стріли.
Та дівчина Діаниних звичаїв -
За щит собі вона цнотливість має,
І не вразить її той лук любовний,
Байдужа їй облога красномовна.
її не взяти штурмом почуттів,
Ні поглядом закоханим без слів,
Ні золотом, що спокуша й святих.
Вона багата пишною красою...
Та бідна тим, що все, коли помре,
Незаймане в могилу забере.
Бенволіо Як? Поклялася дівувать довіку?
Ромео На жаль! А втрати через те великі:
її краса від скупості злиняє,-
В потомстві ця краса не забуяє.
Аж надто мудра, надто чарівна,
Всіх райських благ доступиться вона.
Клялась вона нікого не кохати,
Я ж - мертвий, хоч живу, щоб це казати...
Бенволіо Послухай-но, не думай більш про неї.
Ромео Навчи мене, як розучитись думать.
Бенволіо Очам своїм дай волю: помилуйся
На інших ти красунь.
Ромео Найкращий засіб
Ще раз підкреслити її принади.
Та маска, що чоло цілує дамам,
Хоч і сама вся чорна, а проте,
Здається нам, приховує красу.
 
Наші Друзі: Новини Львова