Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: п'ятниця, 18 вересня 2020 року
Тексти > Жанри > Поезія

Ромео і Джульєтта

Переглядів: 122641
Додано: 08.06.2009 Додав: yasondinalt  текстів: 14
Hi 0 Рекомендую 1 Відгуки 0
Сканував: Aerius Джерело: ae-lib.org.ua
Чи, може, до вечерні я зайду?
Брат Лор. Я маю час, моя журлива доню.
Нам треба залишитись сам на сам;
Пробачте нам, синьйоре мій.
Паріс Крий боже,
Щоб благочестю став я на заваді!
Джульєтто, я збуджу вас у четвер.
Прийміть святий цілунок на прощання.
(Виходить)
Джульетта О, двері зачини!.. І плач зі мною...
Ні втіхи, ні надії, ні рятунку!..
Брат Лор. Ох, знаю я твою біду, Джульєтто!
Що діяти - я ради й сам не дам...
Я чув, що мусиш ти в четвер вінчатись
І шлюб отой відкласти неможливо.
Джульетта О, не кажи про це, коли не можеш
Мені сказать, як обминуть його!
Якщо твоя безсила зараз мудрість,
То мудрим рішення моє назви,
І мій кинджал пошле мені рятунок.
Бог нам з'єднав серця - мені й Ромео,
А ти нам, отче, руки тут з'єднав.
Раніше, ніж рукою оцією,
Що сам її Ромео ти віддав,
Я другий закріплю, новий союз,
Раніш ніж встигне зрадити це серце
І другому воно себе віддасть,
Я знищу їх обох: і руку, й серце!
Нехай твій досвід і твої літа
Мені порадять; а як ні - дивись!
Між мною і моїм великим горем
Я посередником візьму кинджал.
Хай ніж оцей кривавий нас розсудить -
Розв'яже з честю те, чого не зможуть
Ні розум твій, ні досвід розв'язати.
Я прагну смерті... О, відповідай!
Якщо нема рятунку, то - прощай!
Брат Лор, Стій, дочко! Стій! Я бачу тінь надії.
Рішучість одчайдушна тут потрібна.
Як той відчай, якому зараз ми
Повинні запобігти. Слухай, дочко:
Якщо ти зважилась себе убити,
Аби за графа не виходить заміж,
То зважся ти лиш на подобу смерті,
Щоб сором цей тяжкий тебе минув,
Який штовха гебе в обійми смерті.
Якщо ти згодна,- я допоможу.
Джульетта О, краще, ніж виходить за Паріса,
Звели мені стрибнути з тої вежі,
Або пошли мене в вертеп злочинців,
Або штовхни мене в кубло гадюче;
Чи до ведмедя хижого прикуй
Або вночі замкни мене у склепі,
Де торохтять кістки страшних мерців,
Де повно жовтих черепів беззубих,
Або в могилу свіжу поклади,
Мене з мерцем в один закутай саван...
Все, все, про що я й слухати не можу,
Щоб не тремтіти з жаху,- все зроблю
Без страху, без вагання, щоб Ромео
Знайшов в мені дружину незрадливу.
Брат Лор. То слухай же, іди тепер додому,
Весела будь і згоду дай на шлюб.
А взавтра, в середу, влаштуй все так,
Щоб уночі самій зостатись в спальні:
З тобою няня завтра хай не спить.
Візьми оцей фіал. Як ляжеш в постіль,
Усю до краплі випий рідину.
І вмить тобі по жилах піде холод,
І летаргічний сон тебе скує,
Твій пульс замре; ні тіла теплота,
Ні дихання слабке - ніщо й ніколи
Не викаже, що ти іще жива;
Троянди уст твоїх і щік зів'януть,
Обернуться на попіл неживий;
Очей твоїх зачиняться враз вікна
Так, ніби їх загородила смерть
Від світла ясного життя; зомліє
Все тіло в тебе так, неначе мертве.
І ось в такій подобі смерті ти
Пролежиш рівно сорок дві години
Й прокинешся, як від солодких снів.
Коли ж уранці прийде наречений,
Щоб розбудить тебе, ти будеш мертва.
Тоді тебе, як звичай наш велить,
В найкращім вбранні, у труні відкритій
Перенесуть у старовинний склеп,
Де здавна спочивають Капулетті.
Тим часом, доки спати будеш ти,
Я сповіщу про все листом Ромео;
Він з'явиться сюди, і разом з ним
Ми будем ждать пробудження твого,
Й до Мантуї Ромео тої ж ночі
Тебе з собою візьме. Вихід є.
І від ганьби тебе він урятує,
Якщо несталість і жіночий страх
Не стануть на заваді смілій справі.
Джульєтта О, дай же, дай! Не говори про страх!
Брат Лор. Візьми і йди. Будь непохитна й дужа
У рішенні своїм. Я надішлю
До Мантуї ченця з листом негайно
Й про все твого Ромео сповіщу.
Джульєтта Любове, сили дай! У ній - рятунок.
Прощай, мій отче!
Виходять.
СЦЕНА 2
Кімната в домі Капулетті.
Входять Капулетті, синьйора Капулетті, мамка та двоє слуг,
Капулетті Всіх запроси, хто тут стоїть у списку.
1-й слуга виходить.
Ти кухарів найми десятків зо два.
2-й слуга Я вам поганих не найму, синьйоре; я випробую
їх спочатку: подивлюся, чи облизують вони собі пальці.
Капулетті І що ж тобі ця проба доведе?
2-й слуга Еге, синьйоре: поганий той кухар, який не об-
лизує собі пальців. А через те таких, які пальців собі не обли-
зують, я й не приведу.
Капулетті Іди вже, йди!
2-й слуга виходить.
Замало часу... Що, як ми не встигнем?
А де дочка? Мабуть, в духівника.
 
Наші Друзі: Новини Львова