Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: вівторок, 07 квітня 2020 року
Тексти > Жанри > Поезія

Ромео і Джульєтта

Переглядів: 116739
Додано: 08.06.2009 Додав: yasondinalt  текстів: 14
Hi 0 Рекомендую 1 Відгуки 0
Сканував: Aerius Джерело: ae-lib.org.ua
Меркуціо й Бенволіо виходять.
Ромео Найближчий родич князя й друг мій щирий
Прийняв за мене тут смертельну рану,
Бо честь мою заплямував Тібальт!
Отой Тібальт, з яким тому годину
Породичався я! О найсолодша!..
Моя Джульєтто, це краса твоя
Мене таким розніженим зробила,-
У честі сталь в душі розгартувала.
Входить Бенволіо.
Бенволіо Ромео! О Ромео! Вмер Меркуцьйо!
Його безстрашний дух над хмари злинув,
З презирством відвернувшись від землі!
Ромео О чорний день! Це лиш початок бід!
За ним кінець зловісний прийде вслід...
Входить Тібальт.
Бенволіо Сюди Тібальт скажений поспішає.
Ромео Тібальт живий! Меркуціо - немає!..
Лети ж на небо, лагідна покірність!
Веди мене, вогненноокий гніві
Візьми назад "негідника", Тгбальте,,
Якого ти в лиде'мені шпурнув!
Меркуціо іще душа витає
Невисоко над головами в нас -
Чекає на твою, щоб взять з собою.
Чи ти, чи я,- котрийсь із нас повинен
Рушати з нею в цю останню путь!
Тібальт Хлопчисько! Ти був тут із дайм у парі,
То й далі будь із ним!
Ромео Іще побачим!
Б'ються. Тібальт падає.
Бенволіо Тікай мерщій, Ромео!
Збігається народ! Тібальта вбито!
Чого ж ти як укопаний стоїш?
Тікай: тебе на смерть засудить князь,
Якщо захоплять! Утікай скоріше!
Ромео Я тільки блазень у руках фортуни!..
Бенволіо Чого ж стоїш? Тікай мерщій, Ромео!
Ромео виходить.
Входять городяни і стражники.
1-й стражник Куди утік отой, що вбив Меркуцьйо?
Куди Тібальт, його убивця, втік?
Бенволіо Ось тут Тібальт.
1-й стражник Синьйоре, підведись!
Ім'ям володаря, іди за нами!
Входять князь з почтом, Монтеккі, Капудетті :з дружинами
та і н ш і.
Князь Хто тут почав оцю мерзенну чвару?
Бенволіо О князю наш! Слова мої печальні
Послухай про обставини фатальні.
Тут той лежить, кого убив Ромео
За те, що він убив твого Меркуцьйо.
Старий Кап. Тібальт! Мій небіж рідний! Братів син!..
О князю наш! Пролито кров його!..
Ятацо ти справедливий, володарю,
За нашу кров Монтеккі кров пролий!
О небіж, небіж'..
Князь Бенволіо, скажи, хто бій почав?
Бенволіо Тібальт, що від руки Ромео впав.
Ромео чемний був, просив подумать,
Що привід в них такий пустий для сварки,
Загрожував і вашим гнівом теж.
Однак це все,- хоча і говорилось
Спокійно, ввічливо й сумирно вельми,
Не спромоглось Тібальта вгамувати,
Шалена вдача не скорилась; він
Зоставсь глухий до мирних слів Ромео
й своєї зброї гостру сталь направив
Відважному Меркуціо у груди.
Той закипів, схопився теж за зброю,
І розпочавсь між ними смертний бій.
Меркуціо рукою однією
Від себе смерть завзято відбивав,
А другою він слав її Тібальту,
Який майстерно теж оборонявся.
"Спиніться, друзі!" - закричав Ромео
І швидше слова смілою рукою
Він вибив згубну зброю їм із рук.
Та з-під його руки устиг Тібальт
Уже вразить Меркуціо смертельно.
Тібальт утік, а потім повернувся.
Вмить помстою Ромео запалав,
Бій спалахнув нараз, мов блискавиця!
Я ще не встиг вхопитися за зброю,
Як на землі лежав уже Тібальт,
Поранений на смерть. А наш Ромео,
його убивши, звідси вже тікав...
Нехай умру, коли я що збрехав!
Синьйора Кап. Монтеккі родич це - він сфальшував,
Із приязні неправду він сказав!
В тій чорній справі двадцять душ було,
Одного вбито, як до звад дійшло.
Владарю, вбивцю мусиш засудити!
Тібальт сконав - Ромео теж не жити!
Князь Тібальта вбито - таж убив він сам!
За смерть Меркуцьйо хто заплатить нам?
Монтеккі Ні, не Ромео мусить вам платити!
Він те зробив, що мав закон вчинити.
Убивство друга вимага відплати,-
Тібальта мусив смертю він скарати.
Князь За вчинок цей свавільний і злочинний
Вмить висланий він буде на чужину.
Від ваших чвар, запеклих і проклятих,
Доводиться й мені тепер страждати.
Тут пролилася рідна кров моя,
й суворо винних покараю я.
Наразитеся на тяжку відплату
Й мою оплачете ви кревну втрату.
Не слухатиму жодних я прохань,
Оглухну я до ваших всіх благань!
Облиште їх, затямте заборону:
Ромео мусить кинути Верону!
А то йому тут згаяна година
Остання буде - винуватий згине.
Звільнить майдан! І труп мерщій прибрать!
Не буду рішенця свого мінять:
Прощати вбивцям - це ж усе одно,
Що з ними буть у вбивстві заодно!
Виходять.
СЦЕНА 2
Кімната в домі Капулетті.
 
Наші Друзі: Новини Львова