Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: неділя, 05 липня 2020 року
Тексти > Тематики > Український Націоналізм

Виступ Президента Ющенка з нагоди 18-ї річниці Незалежності України

Переглядів: 4674
Додано: 29.03.2011 Додав: andreusDADA  текстів: 717
Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 0
Виступ Президента Ющенка з нагоди 18-ї річниці Незалежності України


Дорогий Український народе,

Високодостойні офіцери і воїни України,

Усі шановні співвітчизники,

Світове українство,

Вітаю вас з 18-тою річницею Незалежності України.

Для нашої сучасної історії 24 серпня - головна, найвизначніша дата в житті.

Та я розпочну зі слів, які стосуються не дати, а нас усіх.

Це - символічне Українське Вірую, яке сьогодні може і повинен сказати кожен з нас незалежно від поглядів, походження чи віри:

«Вірую у те, що є українцем, і хочу добра своїй Батьківщині.

Вірую у наше національне «я» і хочу поширювати його рідною землею, як добрий і мудрий господар поважаючи і оберігаючи кожну іншу самобутню культуру, що її народжено тут, на нашій землі.

Вірую у приналежність до великого Українського народу, його тисячолітніх символів, історії, долі, перед якими відчуваю й особисту відповідальність, бо вона стосується й мого життя і життя моїх дітей і моїх онуків.

Вірую і шаную нашу державу і власним зусиллям дбаю про її зміцнення та безпечне і заможне життя рідної нації, моїх співвітчизників і наших сімей.

Вірую у нашу соборну здатність досягати великих цілей».

Будь-які поділи маліють перед усвідомленням нашої справді великої ідеї у новому часі: це творення єдиної Української нації - сучасного національного, політичного і громадянського організму, що охоплює всіх без винятку громадян України.

Говорю не про абстрактні речі.

У День незалежності, насамперед, апелюю до національної ідеї, бо вона є єдиним ключем до нормального життя всіх українських громадян і всієї нашої Української держави.

Без цього усвідомлення нам не під силу жодне випробування.

Альтернативи для національної ідеї не було, немає і ніколи не з`явиться. Все інше неминуче виявить свій похідний і другосортний характер.

Наша мета - створення національної держави у новітньому, модерному сенсі.

Йдеться про появу у громадянина почуття «рідності» зі своєю державою, що відтак дасть відчуття господаря, а отже внутрішньої сили і незалежності для повноцінного захисту своїх політичних, економічних і соціальних прав.

Я звертаюся до всіх нас: україномовних і російськомовних, православних, греко-католиків, всіх християн, мусульман та іудеїв, до нашого селянства, інтелігенції, робітництва і військових: немає між нами різниці, з думкою про майбутнє ми зобов`язані йти шляхом творення єдиної нації, бо лиш її моноліт захистить і вбереже нас у новому столітті.

Я звертаюся до всього світового українства.

Разом нас не десять, не двадцять, не сорок, а сімдесят мільйонів. Це перетворює нас у світову силу, здатну приносити користь рідній державі.

Проблеми, які переживає Україна, мають важку і, я б сказав, складну природу.

Про ці об`єктивні фактори, глибоко переконаний, треба сказати прямо, без розпачу.

А саме. Україна є посттоталітарною державою.

Це, насамперед, наклало колосальний відбиток на традиції і спосіб управління країною і функціонування її державного апарату.

По суті, казарму, яку споруджували 70 років, нам за 18 років доводиться перебудовувати на нормальний будинок. Хоча всі елементи конструкції були призначені для казарми, та й архітектори звикли будувати тільки казарми.

Та це лиш менша частина. Найскладніше те, що люди звикли до постійного опікунства, покровительства з боку держави, яке по-мінімуму - на рівні, по суті, бідності - видавала і до якого привчала всіх своїх «гвинтиків» радянська система незалежно від якості праці чи реальних здобутків цієї праці.

Звідси - замкнене коло: люди не цінують результати своєї праці, чекають на всезагальну підтримку від держави і створюють поживний ґрунт для політичного популізму. Звідси - популярність популістів у суспільстві та політиці. Звідси - сподівання на міфічну «сильну руку».

Україна - постколоніальна країна.

Один із головних результатів такого її стану - це домінування чужого своєму народу капіталу - непродуктивного, нетворчого, зв`язаного на колишню метрополію.

На відміну від національного капіталу для цих «великих грошей» наша земля - це просто територія, джерело збагачення і слухняний трудовий ресурс. Такий капітал, який залежний від колишньої імперії і їй прислуговується, зневажає власну країну і не підтримує ані її, ані її культуру.

Україна - ще й постгеноцидна нація.

Постгеноцидний статус України означає, за Джеймсом Мейсом, по-перше, «вбивство розуму нації», тобто розтерзаність її інтелектуальної еліти, по-друге, люмпенізацію села, що відчутно гальмує аграрну реформу, по-третє, спотворення світосприйняття та власної історії і низьку національну солідарність між різними верствами населення.

Хочу підкреслити без образ: ці чинники є об`єктивні.

Не має значення, хто буде президентом України чи прем`єром, хто визначатиме ці проблеми чи ні, хто їх визнаватиме чи ні - виклики все одно діятимуть, як невидима радіація після Чорнобиля.

І подолання цієї дії, вихід на нові обрії нашого розвитку - наше об`єктивне «домашнє завдання» на наступні роки нашого розвитку.

Вважаю, найважливіше - не опустити руки і не зупинятися.

Я дуже хочу додати нам усім впевненості, втім не пустої і не голослівної.

Різко відкидаю будь-які слова про слабкість України, чи тим паче про якийсь «її проект». Це - зневажливі словеса, в яких вправляються новітні малороси і відверті противники України.

Ми - держава. Міцна і велика. З великим запасом стійкості. Нам не 18 років. За нами стоїть тисячолітня історія нашої держави України-Русі.

Наша держава відбулася і її новітнє відновлення - це виняткове історичне досягнення всього Українського народу. Україна була, Україна є, Україна завжди буде.

Відверто говорячи про наші проблеми, ми повинні з гідністю відзначати і цінувати кожне загальнонаціональне наше досягнення.

За останні п`ять років Україна зробила, безумовно, багато. Ми стали іншими.

Ми - вільна і демократична країна. У минуле відійшла система політичної цензури, переслідувань. Двічі на вільних виборах до влади приходила опозиція. Це - реальні докази і доконані факти існування демократії і свободи.

Далі. Україну визнано країною з ринковою економікою. Ми вступили у Світову Організацію Торгівлі, позбулися дискримінаційних торговельних обмежень, які діяли півтора десятки років.

Ми здолали колосальну дистанцію у відносинах з Європейським Союзом. Вже найближчим часом очікуємо на справді історичну подію - укладання з ЄС угоди про асоціацію Україна - Європейський Союз. Цей результат був немислимий навіть ще чотири роки тому. Сьогодні працюємо над угодою про об`єднання енергосистем Україна - ЄС, сьогодні працюємо над зоною вільної торгівлі Україна - Європейський Союз.

Поступово ми об`єднуємося з європейським простором у всіх важливих сферах - від енергетики до освіти.

Саме якраз у руслі європейських стандартів ми провели реформу освіти, започаткували нову систему справедливих зовнішніх тестувань у вищі навчальні установи, приєдналися до Болонського процесу, ввійшли в єдиний освітній європейський простір.

Ми розпочали реформу Збройних Сил. До одного року скорочено термін строкової служби. Армія переозброюється - на озброєння війська прийнято майже 80 нових зразків, у тому числі новітній танк «Оплот», який ви побачите сьогодні на Хрещатику. Ми бачимо мету і я впевнений, що вона буде досягнута, - армія стане професійною. До неї повернеться повага влади, а не тільки всіх громадян.

Завдяки правильним крокам зупинено критичні демографічні процеси. У 2009 році ми зафіксували найвищу за 18 років народжуваність. А чисельність дітей, яких усиновлюють наші громадяни, зросла майже на 40%.

За рік в Україні вже народжується більше, ніж півмільйона українців - такого у нас не було за останні 18 років.

Ми заклали нові стандарти соціальної політики, які дозволили майже втричі підвищити середню зарплату в Україні і збільшити реальні доходи людей. За останні чотири роки ми вдвічі збільшили національний бюджет країни. Таких показників Україна не мала в своїй попередній історії.

Я впевнений, глибоко переконаний - ми витримаємо удар і економічної кризи.

Сьогодні це питання, очевидно, найгостріше.

Як Глава держави я ціную зусилля всіх професіоналів, які взялися до справи, попри увесь тиск політичного і виборчого популізму.

Я говорю про це абсолютно спокійно і з твердою впевненістю, і не для гарного слівця.

Я добре пам`ятаю, коли в час мого головування в Національному банку України була зупинена галопуюча гіперінфляція - вона тоді складала 1 тисяча 182% на рік, введена в обіг стійка тверда гривня, створена ефективна банківська система України.

 
Наші Друзі: Новини Львова