Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: понеділок, 16 вересня 2019 року
Тексти > Жанри > Поезія  ::  Тексти > Тематики > Релігія

Не Яків - я, ти - не Рахіль

Переглядів: 4039
Додано: 21.01.2011 Додав: Студент1  текстів: 725
Hi 0 Рекомендую 2 Відгуки 0
Сканував: Студент1 Джерело: Збірка "Назовсім"
<
1
>
* * *

І сказав їм: «Чи гаразд із ним?»
І відказали: «Гаразд. А ось Рахіль,
дочка його, приходить з отарою»
Буття, ХХІХ, 6.
І покохав Яків Рахіль, та й сказав:
«Я буду сім літ служити тобі за Рахіль,
молодшу дочку твою».
Буття, ХХІХ, 18.
А вранці виявилося, що то була Лія!
І промовив Яків до Лавана:
«Що це ти вчинив мені?
Хіба не за Рахіль працював я в тебе?
Нащо ж обманив ти мене?»
Буття, ХХІХ, 25.

Не Яків – я, ти – не Рахіль…
Й земля давно не корж плескатий.
Я – пастир світський, тож гріхів,
на жаль, не вмію відпускати.
У повсякденні стільки справ:
жінки, невільниці та вівці;
хтось обдурив, а хтось украв –
і чаша повна вже по вінця…
Гора проблем – до неба аж, –
а ще у позахмарній сфері.
Тож зло обступить, – зауваж, –
його зганяю на папері.
А в цих колізіях, либонь,
й зітхання зайвого не викинь:
якщо є бог, то він – Любов,
але ж такий багатоликий.
Хтось вірить матері одній,
а хтось – непересічній музі.
І я втікаю день при дні,
та повертаюсь до ілюзій.
Боюсь, як весь хрещений люд,
не помилятись, а брехати –
а то заходяться по хатах
всі дочки вроджувати Юд.

5.11.2009. Харків. Після Блаженного
Авґустина, консультуючись із Біблією,
завдяки «матері Наталії»

 
Наші Друзі: Новини Львова