Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: неділя, 05 липня 2020 року
Тексти > Жанри > Поезія

Баба-шептуха в дитинстві мене рятувала

Переглядів: 4072
Додано: 15.01.2011 Додав: Студент1  текстів: 725
Hi 0 Рекомендую 2 Відгуки 0
Сканував: Студент1 Джерело: Збірка віршів "Яв" (2001)
<
1
>

* * *

Баба-шептуха в дитинстві мене рятувала:
свічку топила, торкала ножем голови...
Ніби зникала татаро-монгольська навала –
всесвіт складався із добрих лише половин.
Яблука пахли на вересневім подвір’ї...
Сипалось жито до новорічних ікон...
Тільки зізнаюсь, що більше не в Бога я вірив –
в батька і матір,
у баби-шептухи закон.
Битому шляху вклонятися вчивсь,
більш нікому,
«Більше не буду» – казати, коли хтось карта...
В довгому реченні ставити вмів лише кому,
знав ще тире свіжоструганого хреста.
Хлопчика тихого страшно до школи пускати,
дівчинці сниться: кров на снігу, сивий Бог...
«Слухайте маму!» – кличуть родинні плакати.
Сиплеться жито
просто у вирви від бомб.
Яблуком стиглим котить планета щодуху.
Більше не буду...
І кома, й тире...
І зима.
Нас рятувати напитую бабу-шептуху.
Слухаю маму.
Бо більше нікого нема.

25.01.2000


 
Наші Друзі: Новини Львова