Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: п'ятниця, 10 липня 2020 року
Тексти > Жанри > Поезія  ::  Тексти > Тематики > Громадянська

В Диканьці - там ніякі не дива

Переглядів: 1392
Додано: 09.01.2016 Додав: Студент1  текстів: 725
Hi 0 Рекомендую 2 Відгуки 0
Сканував: Студент1 Джерело: Електронна версія наступної збірки
<
1
>
* * *

В Диканьці – там ніякі не дива –
цвіте бузок, яким ти довго снила…
Прослалася в Сорочинцях трава
під церквою Апостола Данила.
А ранок – наче глиняний заміс,
опростати з якого спробуй ноги,
ще порошинку вітерець заніс,
щоб муляла ув оці до знемоги…

З учора чи з тієї давнини,
де Божа воля чи лукава доля
дала свій лад, аби людські сини
залежали від шаблі та пістоля.
Гостей чекали, звісно, з-за морів,
на родичання маючи надію,
та обрій лютим полум’ям горів,
а на поріг все більше лиходії…

Вертаємо (та подумки ж!) туди
(не вбиті, не впосліджені, не хворі),
якщо не передвісники біди,
то, може, хоч розрадники у горі.
Там лихоліття чергова пора,
де іздавен, як водиться, по колу:
страх зріє від Івана до Петра
й гряде Різдво від Гоголя Миколи.

15.05 – 19.06.2015. Козача Лопань –
Чутове – Опішне – Диканька – Харків

 
Наші Друзі: Новини Львова