Біля машини
І
Південь. Сонце пече, наче підрядилося зробить за сьогодня з землі перепічку. Де
не станеш, здається, круг тебе і згори і знизу пала якась велетенська піч і
шугає безперестанку пекельним полум'ям. Дихати важко.
У полі пусто вже. Не веселять очей густі, довгі ряди кіп, не луна у яру дзвін
коси; голо й сумно, подихає осінню.
По шляхах і по межах подекуди суне поважно гарба зі снопами. На ній, задравши
догори голову, лежить собі який-небудь засмалений, з білими плямами хлопець і
хльоска іноді згори батіжком. Йому сонце не вадить. Часом, підвівшись, він
крикне ліниво «гей», плюне через губу і знов розляжеться й тягне безкраю пісню
свою.
Гін на троє від села Цурупалок йде машина пана Скшембжховського. Тут уже чисте
пекло. П .....