Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: п'ятниця, 19 липня 2019 року

Ленін

Переглядів: 2827
Додано: 02.05.2011 Додав: 小説  текстів: 16336
Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 0
Джерело: www.ukrlib.com
<
1
>
Веселин Ханчев
ЛЕНІН

Перекладач: Анатолій Глущак


Він виник неминуче серед нас.

Прийшов саме такий
в урочий час:
звичайний, як вода і хліб,
що кожного наситить,
чужий всім п'єдесталам мармуровим,
задивлений у далечінь,
яка наближує зірки;
в пальті потертім -
пола вітрилить, мов крило,
веселий, невблаганний, як вогонь,
що спалює палаци.
Його чоло
висвітлюють, мов доброхмару,
мислей блискавиці,
в його пророчо зведеній правиці
натхнення для поетів та бійців,
наказ життя деревам і епохам.

Він виник неминуче серед нас.

Це так ліси чекають на світанку,
здійнявши почорнілі руки,
аби прийняти сонце;
так визріле у темряві землі
зерно щасливо марить жнивом,
стерпівши муки кільчення.

Він виник неминуче серед нас.
Він мав прийти,
аби утвердились закони правди,
щоб ланцюги перекувати на орала,
а кулю переплавить на струну.
Він мав прийти, щоби робочі руки
спліталися у гнізда дружби,
щоб спільними були дороги
і над ними
дощами грала райдуга,
щоби вуста схилялися до поцілунку
і трави піднімалися зелені
та щоб свобода, світла і свята,
промовила: \"День добрий, люди!\"

Він виник неминуче серед нас.
О, неминуче!
Коли б не виник він,
то ми самі його створили б,
йому віддавши імена
на світі найдорожчі:
Надія,
Зірка,
Воля
чи Відплата.

Його самі створили б ми тоді,
щоб поділити порівну
поміж мільйонами Велике щастя -
носити в грудях, ніби серце.

 
Наші Друзі: Новини Львова