Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: четвер, 24 жовтня 2019 року

Осінь

Переглядів: 9371
Додано: 27.11.2005 Додав: Юлія  текстів: 1844
Hi 1 Рекомендую 0 Відгуки 0
ОСІНЬ

Митро латав жіночі чоботи. Не латав, а зчіплював докупи. Гріх би було давати таке дрантя до шевця, та й за грейцір скупо. А жінка боса-босіська, води внести до хати не було в чім. Тому Митро вже від ранку взявся до чобіт. Сидів коло лави проти вікна, обклався старим шкураттям, воскував нитки на дратву і бісився, як пес.

— Бігме, кину в піч, шпурну у вогонь та й збудуси! Шкіра здривіла , нитки не прімкнеш, бо прірвеси — вікинь на гній та й плюнь — та й вже!

Приговорюючи до чобіт. Митро все-таки з великою старанністю їх латав. Що провів нитку крізь шкіру, то все неспокійно оглядав, чи не прірвалася. Через те робота йшла пиняво 2, і Митро сердився.

— Залізо не шкіра та й зшуровуєси, що то говорити? Вже штири роки як куплені, бо штири вже це .....
 

Відгуки 0

Щоб лишити відгук авторизуйтесь: Ввійти Зареєструватися
 
 
Наші Друзі: Новини Львова