Тексти
>
Жанри
>
Поезія
::
Тексти
>
Тематики
>
Любовна
Я ж романтик
Вкрив плащем розбиту душу,
У калюжі топчу черевики,
Розриваю серце, совість душу
І молюсь – коли ж прокляття зникне?
Тьмою скупчені хвилини,
Котрі давлять горло лезом самоти,
Добивають, стогін лине…
Я здихаю… Чом же не озвешся ти?
Крихти опадають з мужнього лиця –
Крига стерплих сліз зринає.
Вигнаний любов`ю? Гірше жебрака!..
В прірву відчаю впадаю…
Тихше, леле. Правильно, знов сотвори
Витівки свої – незрозумілі прогнання,
Я ж романтик… Грайсь до пізньої пори,
Хай стерплю іще раз безневинне каяття.
Я ж романтик і люблю
Мук парфуми, колір болю.
Я ж романтик і живу
В кожнім поруху твоєму… Молю
Не рони, бо розіб’юсь.
Тонкощі – це я, тож акуратно.
Адже більш всього боюсь
Гибелі Кохання… Якось безпорадно.
Безпорадно після вибачатись,
Й припадати до колін.
Все прощаю, ми не будемо прощатись…
Я ж романтик… Нас розлучить тільки Він.
02. 06. 11