Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: субота, 04 липня 2020 року

Гетсиманський сад

Переглядів: 3295
Додано: 03.04.2012 Додав: andreusDADA  текстів: 717
Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 0
<
1
>
Борис Пастернак
Гетсиманський сад
(в перекладi Євгена Сверстюка)

В холоднім небі мерехтіли зорі,
Сріблився шлях, стеливсь за горизонт
І гнувся попід оливкову гору,
А в темнім долі пропливав Кедрон.

Полянка з кручі раптом обірвалась,
За нею Шлях Молочний простягнувсь.
Здавалося, оливки крізь провалля
Готові йти повітрям в далину.

І був тут сад, покинутий, самотній.
Він учнів залишив біля воріт
І мовив їм: «Душа моя скорботна...
Чувайте тут зі мною — і пождіть».

Він вже відмовивсь, просто, без боріння,
Як од речей, позичених на час,
Від всемогуття, від чудотворіння,
І був, як смертний, так, як кожен з нас.

Безмежна ніч нависла, наче скеля,
Над краєм тьми, заглади й небуття.
Весь світ застиг, як застига пустеля,
Був тільки сад, де жевріло життя.

Вдивляючись у чорні ті провалля,
У порожнечу спущених заслон,
Моливсь Отцеві употу кривавім,
Щоб чашу смертимимо пронесло.

І в тій молитві смертна втома спала.
Він вийшов з саду. Наче неживі,
Заморені чеканням учні спали,
Порозкидавшись покотом в траві.

Він розбудив їх: «Вам Господь дав жити
У дні мої, а вас на сон стає.
Час Сина Чоловічого вже витік
На руки грішних він себе здає»

Лише сказав, як раптом звідусюди
Вогні, мечі, юрба рабів сліпа,
Юрба заброд, а попереду Юда
з продажним поцілунком підступа.

Петро дав відсіч —став з мечем наголо,
Одному вухо відрубав мечем.
«Сховай меча!» — і він спинивсь на голос, —
«Вузлів людських залізо не січе...

Були б тут вже крилаті леґіони —
На захист мій Отець би їх прислав,
І ворогів розвіялися б сонми,
А з мене б навіть волосок не впав.

Та книга долі вже дійшла сторінки
Найвищої — і їй немає змін,
Написане здійсниться до краплинки.
І хай збувається воно. Амінь.

Ти бачиш — плин віків., як вічна притча,
Яку прояснить аж раптовий грім.
Задля його суворого величчя
Я добровільно в муках сходжу в гріб.

Я зійду в гріб. На третій день воскресну.
І каравани барж спливуть з ріки.
І як дараби йдуть по ріках скреслих,
На суд мій з пітьми попливуть віки».


 
Наші Друзі: Новини Львова