Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: п'ятниця, 19 липня 2019 року

Два морози

Переглядів: 7420
Додано: 30.11.2010 Додав: 小説  текстів: 16336
Hi 1 Рекомендую 0 Відгуки 0
Джерело: http://www.ukrlit.vn.ua/lib/grinchenko/k9xhu.html
ДВА МОРОЗИ


Ой гуляли в полі два морози,

Два морози, два рідненькі брати.

Брат старіший звався — Ніс Червоний,

А молодший — Синій Ніс на ймення.

Ой гуляють в полі два морози,

Поле чисте в кригу зодягають,

І говорить менший так до брата:

— Ой, мій братику, Червоний Носе!

Як би нам з тобою тут погратись,

Поморозити людей і звіра?

Відмовля йому мороз старіший:

— Брате мій, морозе, Синій Носе!

Якщо, брате, хочеш ти погратись,

Хочеш ти людей, звірів морозить,

То не в полі треба нам гуляти:

Поле чисте снігом скрізь укрило,

Всі шляхи позамітало в полі,

Не проїде тут ніхто, не пройде,

Краще в темний ліс мерщій ходімо!

Хоч не так просторо там гуляти,

Так же втіхи буде нам багато:

Там і люде проїздять частіше,

А що звіру — хижого усюди

В лісі ми зустрінемо без ліку:

Буде там кому, морозе брате,

Досхочу зморозити все тіло,

Зупинити кров гарячу в жилах,

Задавить дихання тепле в горлі

І з живого — криги шмат зробити.

І послухався молодший брата —

Вдвох побігли в темний ліс морози;

Біжучи, ще й граються морози:

На одній нозі стрибають жваво,

По дубках тріщать і по осиках,

Аж старий дубняк гуде та стогне

І риплять осики молоденькі.

Як стрибнуть по снігові м'якому,

Крижана кора стає на йому;

Де билиноньку з-під снігу видко,

Подмухнуть на неї два морози, —

У срібло її неначе вдягнуть.

Ось вони і чують: в темнім лісі

Задзвенів близенько й гучно дзвоник,

І в багатих санках пан пихатий

Надбіга на огирях* стрибучих,

На йому кожух ведмежий добрий,

Ще і теплая лисича шапка,

Вовчі чоботи на ноги взуто.

Другим же шляхом ріжнаті** прості

По снігу риплять собі санчата, —

То мужик у ліс по дрова їде:

На йому кожух — на латі лата,

Шапка в його вся в дірках, старенька,

Вітром буйним шапка та підбита:

Як повіє, так і провіває;

Шкарбани — не чоботи узуті,

Та ще й ті роти пороззявляли.

Синій Ніс мороз тоді і каже: —

Ну, кому ж за ким тепер нам бігти?

 
Наші Друзі: Новини Львова