Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: п'ятниця, 19 липня 2019 року

1976,1983,1991 / З поеми «Подорож з учителем» (фрагменти) :

26. – “А я благав учителя всю ніч”

Переглядів: 2015
Додано: 26.07.2011 Додав: 小説  текстів: 16336
Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 0
<
1
>
26.

А я благав учителя всю ніч
піти стежками нашої недолі,
вмочити ноги в глині протиріч,
в чорноземі дочасного подолу,

і щедро кинути у ці низи
з буханки щастя декілька окрушок,
що нагинають вічности столи,
де живляться несмертні душі.

Бо вивести до світла з небуття
і дати вільну волю,
без всевидючости і всезнання,
без цілі існування і без долі —

це кинути на бездоріжжя немовлят,
створити недовершені істоти,
що грузнуть у безцільності буття,
в пророчностях своєї плоті!

Він, кажеш, вивів нас до світла з небуття...
завів у сумніви й тривогу...
Ми ліпимо самі ці глечики життя,
не все тут діється по волі Бога.

Пробач, учителю, блюзнірство слів,
це наших душ здичілі квіти —
бо, встановивши виміри орбіт,
хтось сотворив жорстокість в цьому світі.

 
Наші Друзі: Новини Львова