Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: п'ятниця, 20 вересня 2019 року

1931 / Збірка «Привітання життя» :

Людина

Переглядів: 3002
Додано: 23.01.2011 Додав: 小説  текстів: 16336
Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 0
ЛЮДИНА

1 Ніч темна, олив’яна, зимна, люта, чорна, лиш вітер обертає хмар важенні жорна.

Лиш срібна смерть іде в садиби на жнива,
й кугикає кугач, лулукає сова.

Мов кінь, в розгоні вихор перед прямом брами стає, й скрегочуть ланцюги й дубові трами.

Та рвучий подув торсає похмуру тінь,
що сволоком втекти не хоче в далечінь.

Як сяйво місяця з-за хмари піднеслось, бач: перед брамою стоїть самітний хтось.

2 “Незнаний приятелю мій, навіщо ждеш, задивлений в покрівлю хмурих, сивих веж?

Навіщо неспокійний зір підносиш зчаста?”
“Я жду, бо замкнене за брамою є щастя”.

“Як довго, гей, як довго, сірий друже, ждеш? Чи день, чи два, чи три, чи, може, тиждень теж?”

.....
 

Відгуки 0

Щоб лишити відгук авторизуйтесь: Ввійти Зареєструватися
 
 
Наші Друзі: Новини Львова