Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: неділя, 16 грудня 2018 року
Тексти > Жанри > Оповідання

Туга

Переглядів: 4092
Додано: 30.04.2011 Додав: 小説  текстів: 16336
Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 0
Антон Павлович Чехов
ТУГА

Перекладач: А.Хуторян


Кому повім печаль мою?..


Вечірні сутінки. Лапатий, мокрий сніг ліниво кружляє коло тільки що засвічених ліхтарів і тонким, м'яким шаром лягає на дахи, кінські спини, плечі, шапки. Візник Іона Потапов увесь білий, як привид. Він зігнувся, як тільки можна зігнутися живому тілу, сидить на козлах і не ворухнеться. Якби впала на нього ціла кучугура, то й тоді він, здається, не вважав би за потрібне струшувати з себе сніг... Його конячина теж біла й нерухома... Своєю нерухомістю, незграбними формами та патикоподібними рівними ногами вона навіть зблизька схожа на копійчаного коника-пряника. Вона, напевне, поринула в роздуми. Кого відірвали від плуга, від звичних сірих картин і кинули сюди, в цей ви .....
 

Відгуки 0

Щоб лишити відгук авторизуйтесь: Ввійти Зареєструватися
 
 
Наші Друзі: Новини Львова