Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: понеділок, 28 вересня 2020 року
Тексти > Жанри > Стаття  ::  Тексти > Тематики > Історична

Політбоністика

Переглядів: 12155
Додано: 19.06.2007 Додав: Gandalf  текстів: 483
Hi 0 Рекомендую 1 Відгуки 0
Джерело: УкрПравда
Політбоністика

Андрій Стародуб, для УП, 13.12.2005


*Боністика – спеціальна історична дисципліна, яка вивчає паперові грошові знаки та бони як джерело економічної та політичної історії суспільства.


Вітчизняні політологи знову реанімують тему політичної обумовленості внесення змін до дизайну українських банкнот. Так, на одному з вітчизняних сайтів з’явилася стаття Олександра Палія "Як штабіст Януковича відростив бороди Великим Київським князям".

Тема, яку підняв автор – дійсно цікава. Версія пана Палія про те, звідки "ноги ростуть" у замовлення на подібні зміни, видається в загальних рисах слушною.

Однак було б, напевно, неправильно все зводити лише до періоду минулорічної виборчої кампанії та участі в неї тогочасного голови Нацбанку Сергія Тигіпка. Так само безплідною в даному контексті є затіяна шановним політологом дискусія про те, як насправді виглядали Великі Київські князі.

Вірогідність того, що портрети Володимира та Ярослава з банкнот 1992 року найбільш відповідають справжній зовнішності цих історичних персонажів, є дуже малою.

Пару років тому висувалися припущення, що це... лише варіації автопортрету художника-оформлювача банкнот. Проте справа зовсім не в цьому.

Насправді, грошова одиниця є таким самим символом держави, як і прапор, герб чи гімн.

Вже забуті дискусії навколо цих символів і як дуже серйозні сили боролися і проти синьо-жовтого прапору, і проти гімну "Ще не вмерла Україна", і проти внесення зображення тризуба до Великого Гербу України (хоча він (тризуб) уже повсюдно й офіційно використовувався).

Грошовій одиниці, яка була введена в обіг з деякою відстрочкою – лише у вересні 1996 року, – у цьому сенсі пощастило. Дизайн гривні тоді вже не дискутувався, що однак, не означає, що він сподобався (у політичному сенсі) всім.

Чого варта наявність на 10-гривеній купюрі "червоної ганчірки" для всіх любителів "єдиної та неділимої" – Івана Мазепи!

Для підтвердження тієї тези, що концепція, покладена на початку 1990-х в розробку оформлення української гривні, "муляла" "північно-східно" орієнтованих громадян, проаналізуємо зміни, які відбулися у 2003-2004 роках в дизайні купюр номіналом 1,2, 5, 10, 20 та 50 гривень.


Номінал 1 гривня

Випуск 1992 та 1995 років.





На лицьовому боці розміщено зображення Володимира Великого. На голові – символ князівської влади – діадема.

Розміщення на зворотному боці купюри зображення розвалин Херсонесу можна назвати надзвичайно вдалою знахідкою авторів концепції.

Це одночасно і підкреслення причетності України до спадщини греко-римської цивілізації (адже Херсонес, заснований грецькими колоністами у VII cт. до н.е., входив до складу Римської та Візантійської імперій), і виразний символ глибоких християнських коренів (саме в Херсонесі Володимир Великий прийняв хрещення), а також ненав’язливе нагадування, що Крим є інтегральною частиною української держави.

Випуск 2004 року.





Діадема зникає, замість неї – "шапка с соболями". У Володимира "виростає" борода, він стає подібним до мультиплікаційних стилізацій "давньоруських бояр".

На зворотному боці купюри зображено Град Володимира, тобто центральну частину Києва кінця Х – поч. ХІ століття. Особливого символічного навантаження це зображення не несе.

По-перше, Святий Рівноапостольний князь Володимир відомий зовсім не тим, що розбудував Київ. А ось про те, що саме він був тим владцем, який приніс християнство на Русь, із зображення здогадатися неможливо.

По-друге, жоден (підкреслюю – жоден) із зображених на звороті елементів Граду не зберігся до наших днів, тобто це абсолютно віртуальна реконструкція, яку дуже важко зв’язати з конкретною місцевістю.


Номінал 2 гривні

Випуск 1992, 1995, 2001 років.





На лицьовому боці – зображення Ярослава Мудрого. "Джерелом натхнення" для художника слугувала реконструкція, здійснена радянським антропологом Герасимовим за черепом, знайденим в гробниці цього Великого Князя.

Проте на реконструкції Герасимова був літній чоловік з бородою, а на банкноті – скоріше середнього віку і без бороди. Головний убір також, ймовірно, перекочував "від Герасимова".

На зворотному боці купюри зображено Собор Святої Софії в Києві у тому вигляді, як він дійшов до наших днів. Тобто, будь-хто, подивившись на це зображення, легко міг би впізнати цю будівлю.

Початковий замисел, ймовірно, якраз й полягав у цьому, щоб підкреслити даний факт і продемонструвати зв’язок між Київською Руссю та сучасною Україною, зв’язок, що його можна "торкнутися".

Випуск 2004 року.





У Ярослава також "виросла борода", а на голові у нього корона, дуже подібна до тих, які вдягали ... княгині того часу.

Великий князь "помолодшав", що особливо контрастує з розміщеним поряд написом "аще будете в любви межи собою, и Богъ будеть в вас", оскільки ці слова в "Повісті Врем’яних літ" вміщені у повідомленні про смерть князя.

Окрім того, хоча Ярослав карбував власні гроші, на банкноті чомусь вміщено зображення візантійської монети...

Те, що на звороті зображено Св. Софію, можна здогадатися лише з підпису. Насправді там вміщено реконструкцію (якщо не помиляюсь, то у цьому випадку "джерелом натхнення" художника стала реконструкція Юрія Асєєва), тобто те, як можливо цей собор виглядав у ХІ столітті.

Жодних візуальних асоціацій з реально існуючою будівлею.


Номінал 5 гривень

Випуск 1992, 1994, 1995, 1997, 2001 років.





На зворотному боці міститься зображення церкви в селі Суботові на Черкащині, родовому маєтку Богдана Хмельницького, де він і був похований.

Ця церква не збереглася і була відбудована в наш час. Загальна концепція, наскільки її можна зрозуміти, - підкреслення ролі Богдана - засновника держави (для цього й уміщено церкву-усипальницю).

Випуск 2004.





Зображення церкви залишається (хоча вже без дзвіниці), проте додається "зображення козацької зброї та гетьманські клейноди темно-синього кольору".

Особливо цікаво споглядати зображення колчана зі стрілами. Козаки, звичайно, широко користувалися луками, але в масовій свідомості він, швидше, асоціюється зі зброєю кочівників.

Окрім того, нагадаємо, що Хмельницький жив у XVII-му столітті, коли вже домінувала вогнепальна зброя. Загалом, на цій банкноті здійснена спроба підкреслити роль Богдана як полководця, воїна, а не державотворця.


Номінал 10 гривень

Випуск 1992, 1994 та 2000 років.



 
Наші Друзі: Новини Львова