Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: субота, 04 липня 2020 року

Передостанній сон

Переглядів: 1390
Додано: 23.11.2013 Додав: ІгорКо  текстів: 383
Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 0
<
1
>
Довкола ліжка відьомський шабаш:
Гуляють тут маленькі чоловічки
І матюкаючись кричать, що - наш,
І їм підгавкують горбаті дві калічки.

Найголовніший є посеред них,
Йому вклоняються і називають: вчитель,
З хрестом в руках, у ризах, наче сніг,
Та по обличчю видно, що мучитель.

Він заправляє гульбищем ось цим,
Стрибає й вересканить аж до піни,
Одну, чи дві, або аж зразу сім,
Він душі вгепує безжалісно на стіни.

І ту зловив, беззахисну, убогу,
Що на поталу кинута лежала,
В безсиллі тягнучись до Бога.
Висмикувала з себе злоби жала.

Чия вона? ось та - осиротіла,
Що плачучи до неба тягне руки,
Із свічкою, що ледь жевріла,
Чия вона, чому її на крюки?

А ранком Божим здиміла туманом
Мара й проказа і нечистий рід,
Вона до Сонця, пливучи над ланом,
У мирі й спокої лишала білий Світ.

 
Наші Друзі: Новини Львова