Тексти
>
Жанри
>
Поезія
::
Тексти
>
Тематики
>
Різне
Ода байкерам
Зав'язки, бандана і вітер в лице,
Косуха прикрила оголений нерв,
Мотор - наче серце, — ти чуєш усе? —
Вчорашній у тобі давно вже помер.
Я з ним за одно і стаю як залізо,
Хромований блиск від шолома до ніг,
Лиш помах руки… Зупинятися пізно,
За нас я молився, щоб вітер беріг.
На стоячи кава, обличчя в пилюці,
А серце у нас, воно разом на двох,
Навчали колись незбагненній науці, —
Щоб разом усе, щоб усе на кількох.
Ми ставимо свічку на тім кілометрі,
Де блиском холодним сіріє граніт,
Щоб світлом душі освітилися нетрі,
І вічно тривав твій у небо політ.
Я гладжу залізо, живе і ще тепле,
.....