Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: неділя, 05 липня 2020 року
Тексти > Жанри > Поезія

Колір щастя

Переглядів: 2340
Додано: 14.09.2012 Додав: ІгорКо  текстів: 383
Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 0
<
1
>
Як білі хмарки, що гуляють по небу,
Чи поле пшеничне, де жати вже треба.
Дрімотних хатин у туманах надії,
І сірого лісу, де обрій зоріє.

Як тихий струмок, що луги напуває,
Чи срібне озерце із з місяцем грає.
Як квіти червоні, великі й пахучі,
Чи чорні дерева у лісі дрімучім.

Є щастя, що сонцем палає довкола,
Чи барвами гра, мов ялинка зимова.
А може в рум'янці усмішки дитини,
Свічках при вечері всієї родини.

Вечірнього сонця, що гріло весь день,
Води з джерела, що тікає із жмень.
Є біле і тепле, немов з молока,
І ніжне й знайоме, як рідна рука.

Як ті підгорілі млинці, що не з'їли,
Мов очі й уста: так виразні, й милі.
Як сірі патьоки дверей на стодолі,
Чи квіти на склі у морози зимові.

А може у райдузі, що над рікою
Розбризкує фарбами краплі з водою.
Воно ж увібралося в білу фату,
Й осінню мрячливу, холодну сльоту.

У сонячний день, коли небо в блакиті,
У маків багрянець і блискавки миті.
У чорне, мов небо, що перед грозою,
Й рожевим світанком умитим росою.

Убралось довкола в кольори барвисті
Життя невмируще, красиве і чисте.


Ігор Стожар

Звук записано на студії Behringer
http://www.poetryclub.com.ua/upload/poem_all/00364061.mp3

 
Наші Друзі: Новини Львова