Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: п'ятниця, 22 листопада 2019 року
Тексти > Жанри > Повість

Старосвітські Батюшки та Матушки :

Розділ 1

Переглядів: 11744
Додано: 17.12.2005 Додав: ЛЕВ  текстів: 1281
Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 1
Сканував: Віктор Пісковський, Юлія Косаренко (ELUL) Джерело: Київ: Наукова думка, 1966. ст.38-322.
Широко розкинулось село Вільшаниця, недалеко од Росі, по зелених горбах та долинах. Серед села в долині лиснів довгий ставок. Коло самої греблі проти млина на пригорку стояла стара дубова церква з п'ятьма банями, а коло неї, неначе вгніздившись в густому вишнику, стояла ще старіша за церкву, присадкувата, широка дзвіниця з стовпчиками навкруги. Проти церкви через дорогу була оселя вільшаницького священика; за старим домом зеленів старий садок. І пригорки, й довгі долини, й зелені левади в вербах понад ставком — усе зеленіло й лисніло на веселому сонці, а білі чисті хати скрізь біліли в садках, ніби чиясь вередлива рука, граючись, розкидала їх в поетичному безладді по горбах та долинах.

На південь за пологими левадами та сіножатями, за купами вільхи та верболозу, проти синього не .....
 

Відгуки 1

Щоб лишити відгук авторизуйтесь: Ввійти Зареєструватися
 
 
  • 0 0
    Повість написана в період найбільшого розквіту Нечуєвої творчости. Змальовуються там почасти дійсні колоритні образки з життя української провінції 19 віку, а почасти таки майже ідилічну картину українського села, а також церковно-релігійну його складову.
    За що і поплатилося воно - українське село - на початку наступного, 20-го, жорстокого сторіччя, і особливо в 30-ті роки, де більшовики брутальним способом взялися підрубувати стрижень всеї українськости - село. Та не вдалося їм це зробити! Іскра жевріла, і прийде час, що спахне ще вогонь, котрий спопелить ненависну червону гідру, що віками сотала кров з українського тіла.
Наші Друзі: Новини Львова