Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: середа, 27 травня 2020 року
Тексти > Тематики > Історична

Тернистий шлях до соборності (від ідеї до Акту Злуки)

Переглядів: 108655
Додано: 01.03.2011 Додав: Крістоферсен  текстів: 90
Hi 0 Рекомендую 2 Відгуки 0
Сканував: Крістоферсен
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ПОЛІТИЧНИХ І ЕТНОНАЦІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ІМЕНІ І.Ф. КУРАСА
Іван Гошуляк
ТЕРНИСТИЙ ШЛЯХ ДО СОБОРНОСТІ
(від ідеї до Акту Злуки)
Київ
2009

Рекомендовано до друку вченою радою Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України
(протокол №5 від 2 жовтня 2008 р.)
Рецензенти: Т. Бевз, доктор історичних наук;
В. Кучер, доктор історичних наук, професор;
О. Любовець, доктор історичних наук

У монографії здійснено комплексне дослідження проблеми соборності українських земель від зародження до Акту Злуки 22 січня 1919 року.
На основі архівних матеріалів, тогочасних газетних публікацій, широкого кола історіографічних джерел у ній проаналізована діяльність політичних партій, громадських організацій, органів державної влади, всіх українських патріотів, спрямована на консолідації та об’єднання українських земель у єдиній державі в періоди Центральної Ради, Гетьманату і Директорії. Зокрема, детально простежується соборницький процес, пов’язаний з об’єднанням двох українських республік — УНР і ЗУНР в соборну Українську Народну Республіку.
Книга розрахована на студентів, викладачів, наукових працівників, усіх, хто цікавиться проблемою соборності України в цілому та досвідом боротьби за
її реалізацію у вікопну добу Української Революції 1917–1920 рр.

© Інститут політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України, 2009

ЗМІСТ
Вступна частина . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5
РОЗДІЛ І. ОБ’ЄКТИВНІ ЗАСАДИ БОРОТЬБИ
ЗА СОБОРНІСТЬ УКРАЇНИ . . . . . . . . . . . . . . . . 33
1. Зародження й розвиток ідеї соборності
в українській суспільнополітичній думці
дореволюційного періоду . . . . . . . . . . . . . . . . . 33
2. Ідея соборності України в давніх
дослідженнях зарубіжних авторів . . . . . . . . . 76
3. Українські етнічні землі напередодні
революції 1917–1920 рр. . . . . . . . . . . . . . . . . . 90
РОЗДІЛ ІІ. ПРОБЛЕМА СОБОРНОСТІ УКРАЇНИ
В ДОБУ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ . . . . . . . . . . . . 117
1. Консолідація українських земель
у процесі боротьби за національно
територіальну автономію . . . . . . . . . . . . . . . . 117
2. Протестнооб’єднавчий рух в Україні
з приводу «анексії» Тимчасовим урядом
її земель . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 172
3. Проголошення Української Народної
Республіки і розширення територіальних
меж автономії . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 189
4. Питання соборності України
на БрестЛитовській мирній конференції . . . . 214
5. Боротьба за зібрання українських земель
в останній період діяльності
Центральної Ради . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 238
РОЗДІЛ ІІІ. ДОМАГАННЯ СОБОРНОСТІ УКРАЇНИ
В ПЕРІОД ГЕТЬМАНАТУ
П.СКОРОПАДСЬКОГО . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 275
1. Діяльність гетьманського уряду
з розширення меж Української Держави . . . . 275
2. Територіальне питання на українсько
російських переговорах 1918 року . . . . . . . . 321
3РОЗДІЛ IV. БОРОТЬБА ЗА РЕАЛІЗАЦІЮ ІДЕАЛУ
СОБОРНОЇ УКРАЇНИ В ДОБУ
ДИРЕКТОРІЇ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 355
1. УНР і ЗУНР на шляху до об’єднання . . . . . . 355
2. Пропаганда пресою ідей соборності
та неподільності українських земель
напередодні об’єднання двох республік . . . . . . 391
3. Урочисте проголошення і затвердження
актів Соборності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 404
4. Історіографічна оцінка та національно
політичне значення Акту Злуки . . . . . . . . . . 423
Післямова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 462
4ВСТУПНА ЧАСТИНА
Ідеї єдності та соборності, як і свободи та незалежності, лежать
в основі державницької ідеології будьякого народу. Український
народ не є винятком у цьому відношенні, хоча дехто й сьогодні
бажає бачити його бездержавним, роз’єднаним і розірваним на
частини. Внаслідок кількасотлітніх неймовірно важких зусиль,
звитяжних злетів і гірких поразок наш народ наприкінці ХХ сто
ліття знову виборов свою незалежність і розпочав будівництво
власної держави. Немаловажну роль у розвалі ще нещодавно мо
гутньої радянської наддержави (СРСР) і відродженні незалежної
України відіграв величний ідеал соборності українців, активно
проповідуваний, поряд з іншими національнодержавницькими
гаслами, Народним Рухом України, всіма патріотичними силами
наприкінці 80х — початку 90х років ХХ століття. Досить згада
ти у зв’язку з цим хоча б знаменитий «Ланцюг Злуки», організо
ваний ними 22 січня 1990 року. Поєднавши мільйонами людсь
ких рук і сердець міста і села Центральної і Західної України (від
Києва до Львова), він яскраво продемонстрував усьому світу пал
ке прагнення нашого народу до власної єдності і державності.
Одним з головних завдань сучасного державотворення в Украї
ні є консолідація української нації, всіх громадян, збереження
територіальної цілісності держави, зміцнення єдності всіх її регіо
нів, відмінність і розмаїтість яких склалися внаслідок несприятли
вих історичних обставин. Важливе значення для його розв’язан
ня має вивчення й врахування багатого досвіду боротьби нашого
народу за свою соборність. З мороку забуття, замовчувань, лукавих
міфів і зловмисних фальсифікацій поступово повертається йому
історична пам’ять, справжня власна історія.
Оскільки поняття «соборність» з’явилося у вітчизняному на
уковому й політичному лексиконі порівняно недавно (багато де
сятиліть на нього комуністичною владою було накладено табу), то
доцільно висловити хоча б деякі міркування щодо визначення його
суті. Протягом тривалого часу, про що свідчить одне з фундамен
тальних енциклопедичних видань, воно традиційно вживалося
в світовій науці та політичній практиці як відображення проце
сів релігійного або державницького об’єднання, згуртування спо
ріднених ідеологічних і суспільнополітичних рухів. Зокрема,
5ним широко послуговувалися у визначенні об’єднавчих конфесіо
нальних процесів християнства, мусульманства, інших світових
релігій, а також з метою реалізації політичної стратегії імперсь
ких супердержав (Римської імперії, Візантії, Російської імперії,
СРСР тощо). Сучасного характеру й змісту ідея соборності набула
вже в новітні часи, зокрема в ході розгортання національновиз
вольної боротьби народів, розвитку етнонаціональних консоліда
ційних процесів, вирішення національнодержавних проблем1
.
Досліджуючи теоретикометодологічні засади української суспіль
нополітичної думки другої половини ХІХ — початку ХХ століть,
Юрій Левенець відзначив, що «релігійнофілософське поняття «со
борність» на своєму шляху до його конституювання в концепцію
соборності України ніколи не втрачало свого первісного христи
янського змісту»2
.
Одним з перших у політичному контексті України визначен
 
Наші Друзі: Новини Львова