Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: неділя, 05 липня 2020 року
Тексти > Жанри > Стаття

Грицько Чубай, несподіваний і вражаючий (післямова до збірки дитячих віршів)

Переглядів: 3845
Додано: 23.05.2011 Додав: andreusDADA  текстів: 717
Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 0
<
1
>
ІВАН АНДРУСЯК

Грицько Чубай, несподіваний і вражаючий (післямова до збірки дитячих віршів)

Юний друже!

Книжка, яку ти щойно прочитав, - унікальна!
Передовсім тому, що її створив один із найдивовижніших, найсвітліших, найтонших, найяскравіших, найтаємничіших українських поетів ХХ століття – леґендарний Григорій Чубай. Між іншим, один із найулюбленіших поетів покоління твоїх батьків! Ось лише батьки давно знають і люблять інші його твори – «дорослі», з якими й ти неодмінно познайомишся і які неодмінно полюбляться тобі пізніше, коли підростеш. Утім, чимало з них ти вже й нині міг чути як пісні – у виконанні популярного гурту «Плач Єремії». Лідер цього гурту Тарас Чубай – син знаменитого поета Григорія Чубая, автора цієї книжки.
А ще ця книжка унікальна тим, що вона побачила світ… уперше! Саме так: уперше, незважаючи на те, що ці вірші поет створив для своїх дітей ще тоді, коли вони були маленькі! А зараз вони – ровесники твоїх батьків…
Тут ти, звичайно, запитаєш: як же це сталося, що така дивовижна книжка досі світу не бачила? Адже це неправильно! Це несправедливо!
Звісно, що так. Але вся справа в тому, що Григорій (чи, як він полюбляв, щоб його по-дружньому називали – Грицько) Чубай жив у зовсім іншій країні, аніж ми з вами…
Ні, він був таким же, як і ми, українцем; народився 23 січня 1949 року в мальовничому волинському селі Березини, що в Козинському районі Рівненської області; малим полюбляв бігати з друзями на річку і грати в футбол; пастушив, як і всі сільські діти; але разом з тим дуже багато читав і дуже рано почав писати вірші…
Ось лише вся справа в тому, що Україна ще не була тоді незалежною державою, а входила до складу великої моторошної імперії – і українцям у тій імперії вільно мислити й говорити те, що думаєш, було категорично заборонено; за це можна було зазнати жорстоких переслідувань. Григорій відчув це на собі одразу ж по закінченні школи. Він поїхав до Києва вступати в університет – але його не прийняли, незважаючи на те, що всі іспити він склав блискуче! А все тому, що юний поет виступив біля пам’ятника Тарасові Шевченку, трактуючи вірші генія не так, як їх трактувала тодішня офіційна пропаґанда…
Що ж було далі? А далі Григорій Чубай пише вражаючої сили поему «Вертеп», де в алегоричній формі змальовує жахіття тієї моторошної імперії! Він переїжджає до Львова, читає цю поему небайдужим людям – і зближується з гуртом таких же, як і він, молодих талановитих українців, які не бажали миритися з несправедливою системою. Імена цих людей нині знають усі: це поети Ігор та Ірина Калинці, відомі політики В’ячеслав Чорновіл і брати Горині, музикант і перекладач Віктор Морозов… Їх усіх, а разом з ними і Григорія, переслідує КҐБ – каральний орган імперії, який наглядає за «благонадійністю». Постійні обшуки, допити, кількаденні арешти, ув’язнення друзів, неможливість знайти нормальну роботу (якийсь час поет працював… вантажником, а відтак навіть їздив на будову в Сибір!), нервова напруга – все це серйозно підірвало здоров’я…
Та все ж він не здається – пише все нові й нові твори, серед яких – вражаючі поеми «Марія» та «Говорити, мовчати і говорити знову»; організовує та видає «Скриню» - один із перших українських самвидавівських журналів, де публікуються твори його і друзів.
1979 року поет нарешті вступає до Літературного інституту в Москві – столиці Росії, яка на у пору була столицею всієї тієї моторошної імперії, проте саме там часом дозволялися певні проблиски «вільнодумства», які жорстоко каралися в Україні. В той час Григорій Чубай, уже батько, й написав чудові вірші для дітей, які й увійшли до цієї книжки. Ось лише видати їх тоді жодної змоги не мав – поетові, якого переслідував КҐБ, не дозволялося друкувати й високохудожні «ідеологічно невинні» дитячі твори…
Підірване здоров’я що далі, то дужче давалося взнаки – і 16 травня 1982 року Григорія Чубая не стало.
…А слава, як це часто буває, прийшла до поета вже по смерті. Його вірші й поеми тривалий час поширювалися в рукописних списках, і лише 1990 року їх вдалося видати книжкою «Говорити, мовчати і говорити знову», яку було одразу ж перекладено польською та іспанською мовами. 1999-го року вийшла книжка «Плач Єремії».
Проте жодне з цих видань віршів для дітей не включало. Досі вони існували лише в самвидавівських зшитках – а нині ти нарешті маєш змогу познайомитися з ними.
Так що ця книжка – справді унікальна. Певен, що, прочитавши її, ти ще не раз захочеш до неї повернутися. А відтак познайомитися і з дорослими поезіями Григорія Чубая, від яких ти отримаєш не меншу насолоду!


 
Наші Друзі: Новини Львова