Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: неділя, 05 липня 2020 року
Тексти > Жанри > Есе

Поминання в Биківні

Переглядів: 3177
Додано: 09.07.2011 Додав: andreusDADA  текстів: 717
Hi 0 Рекомендую 0 Відгуки 0
<
1
>
ЄВГЕН СВЕРСТЮК
ПОМИНАННЯ В БИКІВНІ

Щорічно на 3-му тижні травня в Биковнянському лісі відбувається поминання убієнних. Там нема могил. Але приблизно встановлено, що земля тут ховає 120 тисяч людей, переважно чоловіків віком від 30 до 50 років. В 1937 р. в цій глушині, огородженій триметровими дошками, кипіла катівня. «Українське пекло» раптом розступилося і стало інтернаціональним. «Куркулі», «кримінальники», «повстанці», «церковники», «шпигуни», «троцькісти», «диверсанти», «шкідники», «націоналісти»… Нарком НКВД Ізраїль Леплевський 5 вересня, 29 вересня і 11 грудня 1937 р. звертався в Москву з проханням збільшити рознарядку на арешти і розстріли. Його прохання задовольнили. А в січні 1938 р. і його розстріляли… Очевидно в тій же Биківні…
Як і могила «невідомого солдата», ті могили теж невідомі і теж інтернаціональні. Перед Богом усі рівні.
Їх убито жорстоко, могилу засекречено, кати засекречені і навіть цілі засекречені. У кого ж нині питати, як не у комуністів? От привезти б у Биківню Петра Симоненка. Тільки не на буржуазному «Мерседесі», а на вітчизняній полуторці, вкритій чорним брезентом, з емблемами серпа і молота, з профілями Леніна-Сталіна, поставити йому під брезентом трибуну і запитати:
– Це ваша большевицька робота?
– Ви мали необмежену владу – чому ви убивали людей потаємно, як злодії?
– Чому ваші кати були засекречені?
– Чому ваші цілі були засекречені?
– Навіщо ви убивали молодих людей, які майже даром на вас працювали?
– Чому навіть після критики Сталіна ви приховували свої убивства і звалювали на німців?
– Ми знаємо цілі нацистських окупантів, а які були цілі ваших злочинів?
– Чому ви брехали дітям і родичам убитих батьків, що вони «вислані без права листування?»
– Чому ви брехали народові – замість пояснити свою політику убивств, як це робили нацисти?
На ці питання має відповісти член «коаліції» Петро Симоненко. І тільки після того йому дати слово перед мікрофоном.
Коли хтось запитає, який стосунок Василя Симоненка і Петра Симоненка, то треба пояснити: такий як Авеля і Каїна.
А потім слід було б прочитати Петрові Симоненкові там же, в полуторці, під чорним брезентом, той вірш Василя Симоненка, що він його читав комуністам ще в 1962 році:

Гранітні обеліски, як медузи,
Повзли, повзли і вибилися з сил.
На цвинтарі розстріляних ілюзій
Уже немає місця для могил.

Мільярди вір – зариті у чорнозем,
Мільярди щасть – розвіяні у прах…
Душа горить, палає лютий розум,
І ненависть регоче на вітрах.

Коли б усі одурені прозріли,
Коли б усі убиті ожили,
То небо, від прокльонів посіріле,
Напевне б репнуло від сорому й хули.

Тремтіть, убивці, думайте, лакузи,
Життя не наліза на ваш копил.
Ви чуєте? – На цвинтарі ілюзій
Уже немає місця для могил.

Уже народ – одна суцільна рана,
Уже від крови хижіє земля,
І кожного катюгу і тирана
Уже чекає зсукана петля.

Розтерзані, зацьковані, убиті
Підводяться і йдуть чинити суд.
І їх прокльони, злі й несамовиті,
Впадуть на душі плісняві й ситі,
І загойдають дерева на вітті
Апостолів злочинства і облуд.

Виявляється усе це Василь Симоненко знав уже в 1962 році, ще тоді коли він з Аллою Горською побачив біля паркану в Биковнянському лісі хлопчаків, які грали в футбол людським черепом. Тоді, в 1962 р., їм, художниці Аллі Горській і поетові Василеві Симоненкові, стало ясно, що за високим парканом у лісі заховані злочини великих комуністів і енкаведистів. Чому вам, нинішньому вождеві комуністів, Петрові Симоненкові, цей факт «незрозумілий» і досі і чому ви ніколи не приходите на місця ваших злочинів – про це повинні вас запитати одурені люди, які за вас голосують.

 
Наші Друзі: Новини Львова