Київ, Львів: Берлін: Лондон: Торонто: Чикаго: Сідней: :: п'ятниця, 23 жовтня 2020 року

Одна пісня

Переглядів: 11493
Додано: 02.05.2003
Hi 0 Рекомендую 1 Відгуки 0
<
1
>
В кінці греблі
Шумлять верби...

Бува, почуєш пісню і спахнеш
Пекучим болем пізньої любові —

І от — далечина Твоїх безмеж,
Твоїх небес нестриманая повінь:
Пливе, пливе блакитна широчінь,
Росте, росте співучим колом обрій;
Від білих хмар лиш смарагдова тінь
Біжить ланами, лиш вітри недобрі
Напружують свій навіжений чвал...

О, як забуть Тебе, єдину в світі!
Твій зір мені ясніш за сонце світить,
Твоя далека пісня, як хорал.

Моя весна. Моя, моя Земляї

Яке ж залізне серце муку стерпить:
Оттут в недужих мріях уявлять,
Як «в кінці греблі шумлять верби».

l5.VIIl.l928

 
Наші Друзі: Новини Львова